Особливості економічного розвитку та загальна характеристика господарства

Населення регіону зайняте переважно у промисловості (40-50%), у сільському господарстві — 20-50% та у невиробничій сфері — 15-20%, роль останньої постійно зростає. Рівень безробіття становить 5-15% і коливається залежно від результатів проведених реформ.

У сучасному світовому господарстві більшість країн належать до держав із середнім рівнем розвитку економіки. Серед цих країн за рівнем економічного розвитку провідні позиції мають: Словенія, Польща, Естонія, Латвія, Чехія, Словаччина, Литва та Хорватія. Загальна структура господарства дає змогу зарахувати країни Центральної Європи до індустріальних (Чехія) та індустріально-аграрних країн. На промисловість у структурі національного доходу в країнах регіону припадає від 45% до 60%, у той час як до Другої світової війни економіки цих країн мали аграрний характер.

4. Промисловість. ПЕК країн Центральної Європи орієнтується як на власні ресурси, так і на імпортні енергоносії (газ і нафту з Росії). Кам'яне вугілля є головним джерелом енергії у Польщі, нафтова і газова промисловість є основою ПЕК у Румунії та Албанії, широко використовується буре вугілля. Тому в електроенергетиці переважають ТЕС. У Чехії, Словаччині, Угорщині, Болгарії, Литві працюють АЕС. На Дунаї та його притоках діє система ГЕС і ГАЕС (Румунія, країни Балканського півострова). Альтернативні джерела енергії найбільше використовуються в Угорщині.

Чорна металургія не належить до галузей спеціалізації. Проте великі металургійні райони склалися на півдні Польщі, які орієнтуються на власне вугілля та імпортну залізну руду, та в Румунії (Галац), що використовують довізну сировину та паливо. Кольорова металургія, навпаки, є галуззю спеціалізації в більшості країн регіону, тут виплавляють алюміній (Угорщина, Хорватія, Боснія і Герцеговина), мідь (Польща, Сербія, Болгарія, Албанія), цинк і свинець (Сербія, Македонія, Словенія, Болгарія, Румунія).

Машинобудування займає чільне місце у промисловості країн регіону. Воно спеціалізується на виробництві машин і устаткування, технологічного обладнання, верстатобудуванні (Польща, Чехія, Словаччина). Серед галузей транспортного машинобудування особливо розвинуті автомобілебудування (Чехія, Угорщина, Польща, Румунія, Латвія), суднобудування (Польща, Хорватія), виробництво вагонів та локомотивів (Польща, Румунія, Чехія, Латвія).

Точне машинобудування (електротехніка та електроніка) найбільше розвинуті в Угорщині, Чехії, Польщі та країнах Балтії (див. рис. 56.).

У структурі хімічної промисловості переважають галузі нафто-, газо- та вуглехімії, виробництво мінеральних добрив, полімерів, хімічних волокон (Польща, Чехія, Словаччина, Румунія). Зростає значення фармацевтичної промисловості в Угорщині та Латвії.

Легка промисловість є традиційною галуззю в країнах Центральної Європи. Провідними є бавовняна та трикотажна промисловість, виробництво взуття, виробів зі шкіри, скла, кераміки (див. рис. 57).

2. ВНП ($ США, 9 місяців 2010 р.)48 886 млн. євро

Промисловість – 23,2%, будівництво – 8,0%, оптова та роздрібна торгівля – 12,1%, транспорт та телекомунікації – 10,0%, фінансове посередництво та торгівля нерухомістю – 19,9%, сільське господарство – 2,4% (дані 2009

5. Сільське господарство. Через різноманітність природних умов у сільському господарстві виділяють середньоєвропейський, балканський і середземноморський типи. У районах середньоєвропейського типу переважає інтенсивне тваринництво молочно-м'ясного напряму, а в рослинництві — вирощування зернових (пшениці, жита, кукурудзи) та цукрових буряків, кормових культур й картоплі (Польща, країни Балтії, Угорщина, Чехія, Словаччина). Для районів балканського типу характерне переважання рослинництва: зернові (пшениця, жито) та технічні культури (цукрові буряки); розвинуті садівництво, овочівництво, виноградарство. На узбережжі Адріатичного моря із середземноморським кліматом вирощують цитрусові, інжир, маслини (див. рис. 58).

Спеціалізація переробної сфери АПК залежить від типу сільського господарства та національних особливостей. Галузями регіональної спеціалізації є м'ясна, олійно-жирова — в Угорщині, рибна — у Польщі, Естонії, олійна — у Болгарії, цукрова — у Словаччині, Чехії, Польщі, плодоовочеконсервна — в Угорщині, Болгарії, пивоварна — у Чехії тощо.

У країнах з найбільш інтенсивним у регіоні сільським господарством (Чехія, Словаччина, Польща) тваринництво переважає над рослинництвом. В інших країнах (Росія, Україна, Угорщина, Білорусь) випереджаючими темпами розвивається рослинництво.

Рослинництво. Вирощування зернових, олійних і кормових культур, овочівництво, садівництво тощо є спеціалізацією регіону. Усі країни регіону є значними виробниками зернових культур. У північних районах висівають озиму пшеницю, а ближче до півдня – яру. Основними виробниками пшениці є Україна, Росія, Угорщина, Чехія. Жито – провідна зернова культура у Польщі, Білорусі, на півночі Росії та в країнах Балтії. Всі країни мають значні посіви ячменю, найбільші – у Польщі, Чехії, Словаччині, країнах Балтії та Україні. Овес вирощують у Польщі, в гірських місцевостях Чехії, Словаччини та України, гречку – переважно у лісостеповій зоні регіону. На південних територіях великі площі відведено під кукурудзу (найбільші її врожаї збирають в Україні, Угорщині, на півдні Росії).

Найважливішою технічною культурою у більшості країн є цукровий буряк, який вирощують переважно у лісостеповій зоні. За його виробництвом лідирують Україна, Угорщина, Польща, Центрально-Чорноземний район Росії. Перший у світі цукровий завод був побудований на початку ХІХ ст. у Нижній Сілезії. Україна, Угорщина, південні райони Росії вирощують соняшник – головну олійну культуру регіону. Північні зони з вологим, не дуже теплим літом мають найсприятливіші умови для вирощування льону-довгунцю. Його культивують у Польщі, Білорусі, Україні, північно-західних та центральних районах Росії, країнах Балтії.

Чехія як один із найбільших у Східній Європі виробників пива має значні плантації хмелю. Нечорноземні райони з піщаними та супіщаними ґрунтами Білорусі, Польщі, Росії, Чехії, України, країн Балтії є провідними виробниками картоплі, а Білорусь – світовий лідер за її зборами (майже 1000 кг на душу населення).

Усі країни вирощують різноманітні овочі (помідори, баклажани, перець, цибуля, огірки тощо). Деякі овочеві культури стали символами національної кухні: капуста – у Польщі (славнозвісну польську національну страву – біґос готують із тушкованої капусти), червоний перець (паприка) – в Угорщині (сільськогосподарські райони навколо міст Серед і Калоча, розташованих на півдні низовини Альфред, багато століть конкурують за першість у виробництві цієї культури).

Країни регіону мають великі площі садів. Яблуневими садами славляться Польща, Білорусь, Чехія, Україна. Абрикоси, груші, вишні, черешні, персики поширені на півдні Словаччини та Угорщини. У Польщі чимало сільськогосподарських підприємств займається вирощуванням ягід (полуниць, порічок, аґрусу та переробкою їх у свіжозаморожений продукт). Південні райони здавна займаються виноградарством – Причорномор’я та Крим в Україні, південний захід у Словаччині, південь у Чехії. Виноградники Угорщини займають 8 тис. га. На весь світ відоме токайське вино, яке виробляють із винограду, вирощеного на схилах вулканічної гори Токай (Угорщина). Більшу частину виноробства в Угорщині займають столові вина із сортів винограду, який зростає на піщаних ґрунтах межиріччя Дунаю і Тиси. Вирощують в регіоні й ефіроолійні культури. Україна, наприклад, відома кримськими плантаціями троянд, шавлії, лаванди, південь Росії – коріандром, анісом, кмином.

Тваринництво. Галузі тваринництва відповідно до різноманітних природних умов регіону представлені скотарством, свинарством, промисловим птахівництвом тощо. Скотарство має різні напрямки залежно від кормової бази. На півночі та в центрі регіону переважає розведення молочної та молочно-м’ясної великої рогатої худоби (Росія, країни Балтії, Польща, Білорусь), на півдні регіону (Угорщина, південь України та Росії) розводять здебільшого м’ясні породи. Загалом у країнах регіону нараховується 43 млн. голів великої рогатої худоби.

Залежним від кормової бази є й свинарство (51 млн. свиней). Беконний напрям розвинутий в Угорщині, Чехії, країнах Балтії, а в Україні, Польщі, Словаччині та Білорусі – м’ясо-сальний та сальний.

Вівчарство (тонкорунне) розвинуте в передгірських та гірських районах Карпат, Кавказу, південностепових районах України та Росії (22 млн. овець та кіз). Птахівництво (у районах розвитку зернового господарство) у промислових масштабах розвивається в Угорщині, Україні, Росії.

Угорщина, Польща, Україна та Росія мають досить численне поголів’я племінних та робочих коней. На Крайній Півночі Росії розводять північних оленів. У лісостепових районах, особливо в місцях значних посівів гречки, здавна займаються бджільництвом (Україна, Польща, південь Росії).

6. Транспорт. Густа мережа транспортних магістралей перетинає регіон у широтному і меридіональному напрямках, що разом з водною системою утворює сприятливі умови як для внутрішніх, так і для зовнішніх зв'язків. У країнах, які не мають виходу до моря, у зовнішніх перевезеннях переважає залізничний транспорт, у решті країн — морський. Постійно зростає роль автомобільного та повітряного транспорту, розвинута мережа трубопроводів.

7. Зовнішні економічні зв'язки. Особливістю зовнішніх економічних зв'язків на сучасному етапі є зменшення ролі та значення взаємної торгівлі та істотне збільшення обміну із розвинутими країнами Заходу.В експорті країн Центральної Європи переважають сировина і паливо через низьку конкурентоспроможність промислової продукції. Поступово зростає питома вага продукції машинобудування та сільськогосподарських товарів.В останні роки почався процес встановлення на новій основі зв'язків із країнами Східної Європи, у тому числі з Україною. У регіоні відбуваються інтеграційні процеси. Польща, Чехія, Словаччина, Угорщина та Словенія беруть участь у роботі Центрально-Європейського об'єднання вільної торгівлі, а Румунія, Болгарія та Албанія — у Чорноморському районі економічного співробітництва. Більшість країн Центральної Європи до 2005 р. стануть членами ЄС згідно з рішенням цієї організації.Світове значення має туризм.

Центральноєвропейська ініціатива (ЦЄІ) — регіональне угруповання країн Центральної та Східної Європи, діяльність якої має на меті налагодження багатостороннього співробітництва в політичній, соціально-економічній, науковій та культурній сферах та сприяння на цій основі зміцненню стабільності і безпеки в регіоні. До її складу входить 18 держав — Албанія, Австрія,Білорусь, Боснія і Герцеговина, Болгарія, Хорватія, Чеська Республіка, Угорщина, Італія, Республіка Македонія, Молдова, Польща, Румунія, Сербія, Словаччина, Словенія, Чорногорія,Україна.

ЦЄІ було утворено в листопаді 1989 р. в м. Будапешт групою країн регіону (Італія, Австрія, Угорщина, Югославія) з метою, зокрема, забезпечення підготовки Угорщини та Югославії до їх майбутнього членства в Європейському Союзі.

Країни мають великий зовнішній борг (525 млрд. доларів США). Найбільшими боржниками є Росія (215 млрд. дол.), Польща (101 млрд. дол.), Угорщина (66 млрд. дол.), Чехія (49 млрд. дол.). В усіх країнах регіону зовнішній торговельний баланс є від’ємним, лише в Росії та Чехії експорт переважав над імпортом. В експорті, який становить 574,7 млрд. дол., переважає продукція машинобудування, хімічної та легкої промисловості, деяка продукція кольорової металургії.

Статті експорту:- Польща – судна, хімічна продукція, кам’яне вугілля, парфуми, медикаменти, сірка;

- Словаччина – текстильні вироби, фармацевтичні препарати, мотоцикли, товарні вагони;

- Угорщина – автобуси, тканини, медикаменти, одяг, взуття, меблі, боксити, сільськогосподарська продукція (червоний перець – паприка);

- Чехія – машини й устаткування, пиво, вироби зі скла, меблі, взуття.

Імпорт (466,9 млрд. доларів США) спрямований на ввезення мінеральної сировини (переважно нафти й газу), легкових і вантажних автомобілів, деяких видів продовольства (зерна, цукру, цитрусових, чаю, кави), товарів народного споживання (вовни, шкіри), металів.

Основні експортні товари — продукція машинобудування, зокрема транспортне устаткування, програмне забезпечення для комп'ютерів, хімікати, глинозем, сільськогосподарська продукція та сировина, вироби легкої промисловості.Імпортують продукцію машинобудування, папір, бавовну, пиломатеріали, шкури.Основні зовнішньоторговельні партнери — країни Західної та Східної Європи.Зростає роль туризму як джерела валютних надходжень. Щороку Угорщину відвідують близько 30 млн іноземних туристів.

Зовнішній борг СР станом на кінець листопада 2010 р. складав 65,0 млрд. дол. США. Загальне зовнішньоторговельне сальдо Словаччини за 2010 р. було позитивним і склало 137,5 млн. євро. При цьому загальний обсяг експорту у 2010 р. досяг величини 48 791,0 млн. євро (збільшення на 22,8 % у порівнянні з 2009 р.), а імпорту – 48 653,5 млн. євро (збільшення на 25,5 %).