Слов’яни і візантія в VI–VIII СТ

1. Слов’янські племена на північ від Дунаю у VI ст.: розселення і суспільний лад

2. Слов’яни на Балканському півострові:

а) переселення;

б) суспільний устрій;

в) аграрні відносини.

***

●Византийский земледельческий закон / Текст, иссл., коммент. подгот. Е.Э.Липшиц, И.П.Медведев, Е.К.Пиотровская. Под ред. И.П.Медведева. Ленинград, 1984.

●История средних веков (V–XV века). Хрестоматия / Сост. В.Е.Степанова, А.Я.Шевеленко. Москва, 1980. Ч.1.

Йордан. О происхождении и деяниях гетов / Пер., вступ. статья, коммент. Е.Ч.Скржинской. Санкт-Петербург, 1997.

●Сборник документов по социально-экономической истории Византии / Отв. ред. Г.А.Косминский. Москва, 1951.

Плиний Старший. Естественная история // Вестник древней истории (Москва). 1949. №2.

●Практикум з історії середніх віків / Укладач Кривонос В.П. Львів, 1999.

●Хрестоматия по истории средних веков: В 3-х т. / Под ред. С.Д.Сказкина. Москва, 1961. Т.1.

●Хрестоматия по истории южных и западных славян: В 3-х т. / Отв. ред. М.М.Фрейденберг. Минск, 1987. Т.1.

***

● Брайчевський М.Ю. З історії слов’яно-візантійських війн VI ст. Війна 550–551 рр. // Етнокультурні процеси в Південно-Східній Європі в I тисячолітті н.е. Київ; Львів, 1999.

● Брайчевський М.Ю. Об “антах” Псевдомаврикия // Советская этнография (Москва). 1953. № 2.

● Васильев А.А. История Византийской империи. От начала крестовых походов до падения Константинополя. Санкт-Петербург, 2000.

● Иванов С.А. Оборона балканских провинций Византии и проникновение “варваров” на Балканы в первой половине VI в. // Византийский временник (Москва). 1984. Т.45.

●История Византии: В 3-х т. / Отв. ред. С.Д.Сказкин. Москва, 1967. Т.1. / Отв. ред. З.В.Удальцова; Т.2. / Отв. ред. А.П.Каждан.

● Кланица З., Тржештик Д. Первые славяне в среднем Подунавье и в Полабье // Раннефеодальные государства и народности (южные и западные славяне. VI–XII вв.). Москва, 1991.

● Кучма В.В. Славяне как возможный противник Византийской империи по данным двух византийских трактатов // Хозяйство и общество на Балканах в средние века. Калинин, 1978.

● Липшиц Е.Э. Византийское крестьянство и славянская колонизация // Византийский сборник. Москва; Ленинград, 1945.

● Липшиц Е.Э. К истории земледельческого закона в Византии и в средневековых Балканских государствах // Византийский временник. (Москва). 1968.

● Липшиц Е.Э. Славянская община и ее роль в формировании византийского феодализма // Византийский временник. (Москва). 1947.

● Литаврин Г.Г. Славинии VII–IX вв. Социально-политические организации славян // Этногенез народов Балкан и Северного Причерноморья: Лингвистика, история, археология. Москва, 1984.

● Мишулин А.В. Древние славяне и судьбы Восточно-Римской империи // Вестник древней истории. (Москва). 1939. № 1.

● Мишулин А.В. Древние славяне в отрывках греко-римских и византийских писателей по VII в. н.э. // Вестник древней истории. (Москва). 1941. № 1.

●Раннефеодальные государства на Балканах. VI–XII вв. / Отв. ред. Г.Г.Литаврин. Москва, 1985.

● Русанова И.П. Славянские древности VI–VII вв.: Культура пражского типа. Москва, 1976.

● Свердлов М.П. Общественный строй у славян в VI – начале VII века // Советское славяноведение. (Москва). 1977. № 3.

● Станоjевиђ С. Византиjа и срби. Нови Сад, 1906. Кн. 2. Колонизациjа Словена на Балканском полуострову.

● Сюзюмов М.Я. О характере и сущности византийской общины по Земледельческому закону // Византийский временник. (Москва). 1956. Т.10.

● Удальцова З.В. Идейно-политическая борьба в ранней Византии (по данным историков IV–VII вв.). Москва, 1974.

***

У перші століття нашого літочислення слов’яни майже не були відомі культурному світові. Тодішні автори, які хоча й згадували про слов’янські племена, робили це принагідно й поверхово. Вони не вглиблювалися у проблему, не досліджували їхнього устрою, форми правління, соціальні відносини, спосіб життя тощо.

Істотною особливістю наявного комплексу писемних джерел до вивчення даної теми є те, що вони належать чужоземним авторам. Не всі вони бували на слов’янській території, а відомості про ці народи брали в очевидців та досить вільно переповідали. Звичайно, при цьому не обходилося, очевидно, без узагальнень окремих фактів, перекручень окремих даних тощо. Крім цього, як представники пізньоантичної та ранньовізантійської культури, чужинці виходили з критеріїв та оцінок, властивих значно розвинутішому суспільству, у якому вони жили. Все це спричинило досить тенденційне висвітлення способу життя слов’янської людності, їхньої суспільної орґанізації тощо. Візантійські автори слов’янами цікавилися лише настільки, наскільки вони входили в сферу політики імперії.

Незважаючи на вузьке і обмежене коло джерел, відомості, які вони містять, дозволять скласти певне уявлення про додержавну історію слов’янських народів. Дослідницька література рекомендована. Її опрацювання значною мірою допоможе не лише зорієнтуватися у винесеній на семінарське заняття проблемі, але й дасть можливість зацікавленим студентам скласти ширшу бібліографію.

При аналізі джерел, читанні спеціальних досліджень варто звернути увагу на термінологію слов’янського етносу (венеди, венти, склавіни, склави, анти, руси та ін.). У сучасній історичній науці терміном “ранні або давні слов’яни“ прийнято позначати слов’янські народи у період їхньої додержавної історії, тобто від часу першої письмової згадки про них у І ст. н.е. (“Природна історія” Плінія Старшого, “Германія” Таціта) до свідчень авторів VІ–VІІ ст. (“Гетика” Йордана, “Історія війн Юстиніана” Прокопія Кесарійського та ін.).

У ході семінарського заняття студенти повинні звернути особливу увагу на такі проблеми з слов’янської історії:

●час написання давніми авторами творів, у яких згадуються слов’янські племена під різними назвами;

●територію розміщення, спосіб життя, господарство, суспільний лад, побут і вірування ранніх слов’ян на різних етапах їхнього розвитку;

●характерні риси племінної організації;

●причини і хід боротьби слов’ян з Візантійською імперією і їхнє військове мистецтво;

●процес розселення на Балканському півострові;

●Славінії – суспільно-політичні організації слов’ян;

●міжслов’янські взаємини у рамках їхніх племен та союзів

●місце ранніх слов’ян у міжетнічних відносинах;

●контакти з сусідами (аварами, гепідами, протоболгарами та ін.)