1. Вересневе повстання 1944 р.
2. Політична боротьба в 1945–1947 рр.
3. Суспільно-політичні реформи 1944–1947 рр.
4. Утвердження комуністичної диктатури (1947–1949)
***
●Советско-болгарские отношения 1944–1948. Документы и материалы / Председ. редкол. Л.Ф.Ильичев и И.Попов. Москва, 1969.
●Хрестоматия по истории южных и западных славян. В 3-х т. / Отв. ред. Д.Б.Мельцер, Г.И.Чернявский. Минск, 1991. Т.3.
●Хрестоматия по новейшей истории. В 3-х т. / Под ред. Б.Г.Гафурова и др. Москва, 1961. Т.3. Ч.1.
***
● Валев Л.Б. Исследования по новой и новейшей истории Болгарии. Москва, 1986.
● Волокитина Т.В. Программа революции. У истоков народной демократии в Болгарии. Москва, 1990.
● Златев З. и др. Болгария в эпоху социализма. Москва, 1984.
● Гришина Р.П. Расстановка политических сил в Болгарии после установления народно-демократической власти (сентябрь 1944 – ноябрь 1945 г.) // Из истории народно-демократических и социалистических революций в странах Центральной и Юго-Восточной Европы. Москва, 1977.
● Исусов М. Политическите партии в България 1944–1948. София, 1978.
|
|
● Копылов А.А. Отечественный фронт и народно-демократическая революция в Болгарии. Львов, 1985.
●Краткая история Болгарии: с древнейших времен до наших дней / Под ред. Г.Г.Литаврина. Москва, 1987.
● Манчев К. История на балканските народи (XIX–XX в.). София, 1999.*
● Мурашко Г.П. Борьба рабочего класса за национализацию промышленности: Из опыта революций 40-х гг. в странах Центральной и Юго-Восточной Европы. Москва, 1979.
●Народ против фашизма. 1939–1945: исторический очерк о борьбе болгарского народа в период второй мировой войны / Под ред. В.Н.Гребенникова. Москва, 1986.
●Строительство основ социализма в странах Центральной и Юго-Восточной Европы: Очерки истории / Отв. ред. Г.П.Мурашко. Москва, 1989.
***
У центрі суспільно-політичного розвитку країни в перші роки після перевороту 1944 р. була боротьба сил, які прагнули до соціальної гегемонії. На початках суперництво мало місце у межах Вітчизняного фронту: некомуністичні сили пробували відстоювати свою політичну самостійність.
Водночас комуністи, всіляко порушуючи демократичні принципи, не йшли ще на встановлення своєї диктатури. Мали місце політичні компроміси, які, зокрема, проявлялися у збереженні монархії (правда, Реґентську раду фактично очолював представник від комуністів). У внутрішній політиці вироблялася формула “народно-демократичного” управління: передбачала збереження Тирновської конституції, багатопартійності, приватної власності. Зберігався курс на розвиток дружніх стосунків не лише з СРСР, але й Англією, Францією та США.
Загострення політичного становища восени 1945 р., формування легальної політичної опозиції прискорило комуністичний курс на встановлення тоталітарного режиму за радянським зразком. Референдум і ліквідація монархії (1946), повний розгром легальної опозиції, прийняття нової конституції, одержавлення економіки (1947), реорганізація Вітчизняного фронту, ідеологічна уніфікація – такі основні віхи, що знаменували встановлення в Болгарії диктатури сталінського типу.
|
|
Дана тема вивчається як семінарське заняття. Студенти повинні вміти пояснити особливості зовнішньо- і внутрішньополітичного становища Болгарії, яка була союзником Німеччини та інших держав по блоку, зрозуміти суть соціально-економічні процесів у країні в другій половині 40-х років і орієнтуватися у таких питаннях:
●вересневий державний переворот – закономірний чи спровокований захід; його учасники і цілі;
●урядова програма Вітчизняного фронту та її зміст;
●альтернативна програма реформ БЗНС: демократичний розвиток, політичний плюралізм;
●участь Болгарії у війні на боці країн антигітлерівської коаліції;
●соціально-психологічний стан суспільства;
●будівництво концтаборів;
●спроби пошуків нового суспільного устрою;
●формування легальної опозиції;
●“македонське” питання у суспільно-політичній ситуації Болгарії;
●економічні питання та шляхи їхнього реформування;
●причини зміни співвідношення політичних сил у Вітчизняному фронті, його реорганізація;
●позбавлення БЗНС рис політичної партії;
●болгарсько-грецький мирний договір 1947 р. та його зміст;
●формування культу особи Г.Димитрова.