Місце проектної діяльності в трудовому навчанні учнів навчально-виховних закладів України

Для учителів трудового навчання (керівників гуртків технічних напрямів)

Тема: Проектно-технологічна діяльність учнів на уроках трудового навчання

(3 год.)

План

1. Місце проектної діяльності в трудовому навчанні учнів навчально-виховних закладів України.

2. Зміст методу проектів.

3. Основні етапи проектно-технологічної діяльності учнів.

4. Критерії оцінювання проектно-технологічної діяльності.

5. Оформлення навчальної документації учнівського проекту.

Місце проектної діяльності в трудовому навчанні учнів навчально-виховних закладів України

Інтеграція України в освітній простір Європи зумовлює необхідність пошуку нових напрямів розвитку педагогічної науки та практики, зокрема ефективних форм і методів організації навчально-виховного процесу, переосмислення його змісту, мети та завдань. Одним із стратегічних завдань реформування змісту освіти України визначено формування творчої особистості. Це відображено в Державній національній програмі «Освіта» («Україна ХХІ століття»), Державній цільовій програмі роботи з обдарованою молоддю на 2008–2011 роки та ін. офіційних державних документах.

Враховуючи вимоги часу педагогічна наука і практика України звертаються до прогресивних технологій навчання та виховання, які дають можливість кожній дитині виявити себе як особистість, а кожному вчителеві озброїтися ефективними методами подання навчального матеріалу в педагогічній діяльності. Останнім часом усе більшої популярності набуває продуктивна освіта, яку розглядають і як процес створення учнем певного продукту, і як процес набуття життєвих навичок, які забезпечують самовизначення та особистісний розвиток кожного учня. З-поміж різних методів, які сприяють розвитку продуктивної освіти, осібне місце посідає метод проектів.

Метод проектів виник у 1920-і рр. у сільськогосподарських школах США в зв’язку з розвитком і поширенням ідеї трудової школи. Проектне навчання було спрямоване на те, щоб знайти способи, шляхи розвитку активного самостійного мислення дитини, щоб навчити її не тільки запам’ятовувати і відтворювати знання, які дає школа, але і вміти їх застосовувати на практиці. Загальний принцип, на якому базувався метод проектів, полягав у встановленні безпосереднього зв’язку навчального матеріалу з життєвим досвідом учнів, у їх активній пізнавальній і творчій спільній діяльності під час вирішення однієї загальної проблеми в практичних завданнях (проектах). Метод проектів успішно розвивався завдяки педагогічним ідеям американського педагога і психолога Дж. Дьюї, а також його учнів і послідовників В. X. Кілпатрика, Е. У. Коллінгса [2, 34].

Школа, на думку Дж. Дьюї, не повинна тільки готувати до життя, але самим життям, яке, даючи дитині задоволення від виконаної роботи і досягнутих реальних результатів, є одночасно приготуванням до виконання щоразу нових, щоразу важчих завдань [3, 3].

У програмі трудового навчання учнів 5–11 класів, затвердженій Міністерством освіти і науки України (наказ № 122 від 22. 02. 2008), проектно-технологічна діяльність учнів займає провідне місце.

Учні 5-6 класів засвоюють основи проектно-технологічної діяльності, спираючись на знання основ наук. Завдання вчителя полягає у послідовному формуванні в учнів уявлень про зміст та етапи цілісного процесу проектування і виготовлення виробів.

У 7-му класі продовжується розвиток уявлень учнів про зміст та етапи процесу проектування і виготовлення виробів, а під час обов’язкового самостійного виконання проекту учні повністю реалізовують основні завдання проектно-технологічної діяльності: вибір об’єкту технологічної діяльності; обґрунтування цього вибору; художнє конструювання; технічне конструювання; підбір конструкційних матеріалів; вибір технологічних процесів, інструментів, обладнання; виготовлення виробів; аналіз і оцінка процесу та результату праці; нескладні маркетингові дослідження [1].

У 8-му класі учні виконують творчі проекти самостійно, учитель лише консультує їх, за необхідності, надає допомогу.