double arrow

ПОНЯТТЯ, ЗНАЧЕННЯ І ПРАВОВА ОСНОВА ДОТРИМАННЯ ДЕРЖАВНОЇ ТАЄМНИЦІ В ОВС


Предмет, мета, завдання, правова основа та система курсу «Державна таємниця».

Поняття та значення термінів «Державна таємниця», «Віднесення інформації до державної таємниці», «Ступінь секретності», «Гриф секретності», «Секретна інформація», «Матеріальні носії секретної інформації» (МНСІ), «Засекречування матеріальних носіїв інформації», «Розсекречування матеріальних носіїв інформації», «Допуск до державної таємниці», «Доступ до державної таємниці», «Звід відомостей, що ставлять державну таємницю», «Охорона державної таємниці»

Види інформації, яка може бути віднесена до державної таємниці.

Режим секретності- це встановлений відповідно до вимог Закону України "Про державну таємницю" та інших законодавчих і нормативних актів вищих органів державної влади і управління єдиний порядок забезпечення охорони державної таємниці, що включає в себе систему адміністративно-правових, організаційних, інженерно-технічних, криптографічних та інших заходів.

Основними з цих заходів є:

- правила віднесення відомостей до державних секретів;

- вимоги, що ставляться до осіб, які допускаються до особливої важливості, цілком таємних і таємних відомостей, документів, виробів і робіт;




- встановлений порядок допуску співробітників ОВС до державної таємниці та іншої інформації обмеженого поширення;

- чітка нормативна регламентація (особливий режим) діяльності, пов’язаної з державною таємницею;

- певний порядок ведення секретного діловодства;

- державний і відомчий контроль за дотриманням встановленого порядку збереження і використання державних таємниць;

- відповідальність за порушення режиму секретності.

Крім цього, режим секретності передбачає єдиний для всієї системи МВС України порядок виконання певних видів робіт, конспіративність проведення оперативно-розшукових заходів.

Виходячи з цього, можна зробити висновок, що основним призначенням режиму секретності в системі МВС є:

1) обмеження доступу до державних секретів осіб, які не мають відповідної форми допуску;

2) попередження витоку або втрати секретної інформації;

3) забезпечення прихованості і раптовості, внаслідок чого зростає ефективність проведених оперативно-розшукових та інших заходів, які здійснюються органами внутрішніх справ при виконанні покладених на них завдань.

У визначенні режиму секретності було відзначено, що він регламентується законами України і відомчими нормативними актами, що і складають його правову основу.

Основними з них є:

1) Закони України:

- "Про державну таємницю" від 21.01.1994 р.

- „Про інформацію" від 02.10.1992 р.

- "Про міліцію" від 20.12.1990р.

- "Про оперативно-розшукову діяльність" від 18.02.1992 р.



- "Про порядок виїзду з України і в’їзду в Україну громадян України» від 21.01.1994р.

- "Про захист інформації в автоматизованих системах" від 05.07.1994р.

2) підзаконні нормативні акти:

постанови Кабінету Міністрів України, про:

- "Порядок організації та забезпечення режиму секретності в державних органах, органах місцевого самоврядування, на підприємствах, в установах і організаціях" № 1561-12 від 02.10.2003 р., зі змінами;

- "Про технічний захист інформації в Україні" від 09.09.1994 № 632;

- "Про затвердження Настанови про порядок обліку, збереження і використання документів, справ, видань і інших матеріальних носіїв інформації, які містять конфіденційну інформацію, що є власністю держави" № 1893 від 27.11.1998 р.,

- Про затвердження положень з питань державної таємниці і внесення змін у деякі постанови Кабінету Міністрів України від 29.11.2001 р. №1601,

Укази Президента України про:

- Перелік посадових осіб органів державної влади, на яких покладається виконання функції державного експерта з питань секретів (від 11.10.2002 р. № 917/2002).

Більш докладно з переліком документів з питань захисту державної таємниці можна ознайомитися, вивчивши нормативні акти, що приймаються і публікуються Верховною Радою, Кабінетом Міністрів, МВС і СБ України.







Сейчас читают про: