Види юридичних осіб

Поділ юридичних осіб на види може проводитися за різними підставами. Так, юридичні особи можна класифікувати залежно від:

- порядку утворення - публічного права та приватного права.

Юридичні особи публічного права створюються на підставі розпорядчих актів відповідних органів державної влади або органу місцевого самоврядування для здійснення спеціальних функцій (міністерства, відомства, органи забезпечення правопорядку, державні навчальні заклади тощо). Юридичні особи приватного права створюються саме для участі у цивільному обігу для досягнення мети, яка має приватний характер;

- підстав фінансування - госпрозрахункові та бюджетні. Перші здійснюють свою діяльність на засадах самоокупності, другі - фінансуються державою;

- організаційно-правової форми - господарські товариства, установи, об'єднання громадян, об'єднання юридичних осіб тощо;

- мети створення і діяльності - комерційні й некомерційні юридичні особи. До комерційних юридичних осіб належать ті, що виникають заради досягнення прибутку - це головна мета їх діяльності.

Такими особами є господарські товариства, виробничі кооперативи, державні підприємства. Некомерційні юридичні особи створюються насамперед для задоволення певних потреб громадян (наприклад, у житлі) і покликані виконувати управлінські, освітянські, культурно-пропагандистські та інші невиробничі функції (громадські й релігійні організації, їх об'єднання, благодійні та інші фонди); - від виду права власності - державні та комунальні, приватні та ті, що засновані на спільній власності юридичних і фізичних осіб та юридичних осіб і громадян іншої держави;

- за складом засновників - юридичні особи, засновниками яких можуть виступати виключно юридичні особи, тільки держава та будь-які суб'єкти права;

- залежно від обсягу прав юридичної особи на майно, яке вона використовує - юридичні особи, які володіють майном на праві власності або на праві оперативного управління (державні підприємства), або на праві господарського відання.

10. Держава Україна, АРК, територіальні громади, як учасники цивільних правовідносин.

Серед суб'єктів цивільного права особливе місце посідає держава, яка також може виступати стороною у певних цивільних правовідносинах. Держава - це особливий суб'єкт цивільного права, проте не юридична особа, тому на цього учасника цивільних правовідносин не поширюються загальні положення, що є характерними для юридичних осіб.

Держава сама визначає свій правовий режим. На відміну від інших суб'єктів права вона не може припинити свою діяльність шляхом реорганізації чи ліквідації.

Слід назвати такі форми участі держави у цивільному обороті:

- створення юридичних осіб (державні унітарні підприємства та організації);

- здійснення своїх повноважень у відносинах власності через Фонд державного майна;

- у спадкових відносинах, як спадкоємець за заповітом;

- безпосередня участь держави у внутрішньому обороті."Зокрема, від імені держави виступають як представниці, так і виконавчі органи влади (Президент України, Уряд України а в передбачених законом випадках - органи місцевого самоврядування та інші особи).

Держава виступає суб'єктом у таких зобов'язальних правовідносинах:

- у відносинах позики (при випуску облігацій та інших цінних паперів);

- у відносинах з поставки продукції для державних потреб;

- у відносинах підряду для державних потреб;

- у відносинах дарування.

Саме на державу покладено обов'язок з відшкодування шкоди:

- завданої власникові прийняттям закону, що припиняє право власності на певне майно;

- заподіяної незаконним діями правоохоронних органів;

- фізичній особі, яка потерпіла від злочину, якщо не встановлена особа, яка його вчинила, або якщо вона є неплатоспроможною (ст. 1177 ЦК).

Крім держави, у цивільних правовідносинах можуть брати участь Автономна Республіка Крим і територіальні громади.

11. Правові наслідки порушення зобов’язання. Відповідальність за порушення зобов’язання.