Організація та проведення психологічної консультації (ПК)

Структура та хронотоп консультації. Консультативна бесіда умовно поділяється на дві частини: дослідницько-діагностичну та терапевтичну. В першій частині консультант працює над створенням рапорту, використовує активне слухання, збирає інформацію, друга - більш технічна (напр., використовуються відповідні техніки роботи з фобіями, обмеженнями в переконаннях тощо) та містить елементи формування навичок, тренінгу, корекції.Шостром, Браммер виокремлюють наступні кроки консультації:

1) скарга, усвідомлення потреби;

2) формулювання потреби, подолання резистентності,

3) вираз почуттів, прояснення і розробка проблеми,

4) вивчення установок стосовно самого себе,

5) аналіз глибоких почуттів,

6) проробка почуттів,

7) інсайт,

8) активні дії, завершення.

Психологічна допомога полягає не тільки в тому, щоб правильно вислухати та інтегрувати особистість, надавши їй необхідну підтримку, але й в тому, щоб озброїти людину конкретними засобами збереження або відновлення психологічної рівноваги. Тому в кожному, навіть зовсім

маленькому інтерв'ю, слід чітко визначити терапевтичне завдання і спланувати час на його

виконання. Щоб стимулювати активність клієнта та опосередковано апелювати до відповідальності, доцільно повідомляти йому про те, скільки часу він має у своєму розпорядженні.

Неабияке значення має й завершення інтерв'ю. В кінці бесіди потрібно виділити хоча б

кілька хвилин, щоб підбити підсумки зробленого та узгодити спільні плани на майбутнє,

отримати зворотний зв'язок та попрощатися.

Початок консультативної взаємодії

Знайомство. Осн. завдання, яке розв'язується під час зустрічі на першому етапі консульт. взаємодії - це налагодження контакту. У консультуванні діє неписане правило: про зустріч з психологом домовляється той, кому безпосередньо потрібна допомога. Це дає змогу уникнути немотивованого клієнта, і такі питання, як формування реальних установок на Ψ обслуговування, оплата консультації, деякою мірою будуть вже узгоджені.

Попередня інформація про клієнта може бути стандартною: ім'я, вік, професія, освіта, сімейний статус, як потрапив на консультацію, чи звертався раніше до психолога, та якщо людина приходить на зустріч анонімно, всі ці відомості будуть зібрані по ходу інтерв'ю.

Більшість психологів-дослідників консультативного процесу вважають, що за перші 5-7

хвилин взаємодії вирішується доля всього майбутнього співробітництва.

Технічна сторона налагодження взаємодії. Перший етап консульт. взаємодії передбачає, крім знайомства та встановлення довірчих стосунків, ще кілька окремих блоків:

1) Блок професійного орієнтування (людина знайомиться із семантикою ПК, з тим, у чому

конкретно полягає Ψ допомога, чим вона відрізняється від аналогічних практик; вона повинна дізнатися про все, що її цікавить стосовно d конкретного професіонала. Водночас нівелюються стереотипи, безпідставні очікування чудодійних перетворень, які й досі приписують психологам).

2) Етика психологічного обслуговування (гарантія анонімністі і конфіденційності; підкреслити добровільність продовження або переривання роботи,право погоджуватися чи не погоджуватися із психологом, міняти консультанта, самостійно пропонувати теми й нормувати глибину їх розкриття)

3) Укладання терапевтичного контракту (осн.момент – розподіл відповідальності. „Я занадто поважаю вас і ваш досвід, щоб брати на себе відповідальність щось вам радити", на прощання: „За час нашої роботи ви багато зрозуміли і побачили в новому світлі. Що тепер ви з цим будете робити", психолог нагадує людині про те, що її життя повністю в її руках).

Плата. Фрейд відмічав, що плата за роботу є елементом терапії. „Поради, що дістаються нам дарма, цінуються відповідно". Плата має бути посильною, але відчутною.