Психологічна діагностика починається з першої хвилини консультації. Вигляд клієнта,
засоби зовнішньої і внутрішньої презентації, вміння вступати в контакт, перші слова,
звернені до психолога, - все наповнено символічним змістом, який часто несвідомо провокує
перші гіпотези та реакції консультанта. Ціль тут – розуміння консультантом і клієнтом неявних механізмів проблемної ситуації.
Психологічна діагностика має забезпечити перехід від первинного запиту (заявленої клієнтом проблеми) до його підтексту (не усвідомленої клієнтом проблеми).
Одним із правил проведення діагностики є звертання уваги на психологічні ключі.
Психологічні ключі - це інформація, яка має психологічну значущість: помічаючи той чи
інший порух, характерну фразу чи реакцію клієнта, психолог завдяки своїм знанням може
розшифрувати їх, прочитати глибинний зміст, помістити в якусь класифікацію чи пов'язати з
певним психологічним поняттям, котре упорядковує та пояснює те, що відбувається. Ключовими аспектами того, за чим можна спостерігати і що допомагає зрозуміти ситуацію
|
|
клієнта, є:
1.Невербальна поведінка клієнта. До невербальних виразних засобів належать: поза,
міміка, жести, емоційні прояви, мовна експресія, темп мовлення та ін. Це загалом
аналогова, тобто правопівкульна інформація, яку клієнт мало усвідомлює і практично не
контролює. А.Айві наводить дані про те, що клієнт невербально повідомляє до 85%
інформації.
2.Вербальна поведінка клієнта - мовні стереотипи, характерні слова та вирази, основні
теми та типові емоційні реакції, що проявляються в мовленні.
Діагностика будується за принципом розгалуженого дерева: будь-який наступний
діагностичний крок робиться після того, як отримано відповідний результат на
попередньому етапі. Зауважуючи засоби передачі інформації, консультант не втрачає і її
змістовної сторони.