Сучасні теоретичні проблеми економічного районування

а)основні принципи економічного районування. Основні принципи районування:

Історичний - жодне економічне питання, у тому числі й районування, не може бути вирішене без вивчення загальної ходи розвитку країни у минулому. Економічний — це отримання найвищого ефекту при найменшому прикладанні праці. Національний - враховує національний склад населення регіону, його історично сформовані особливості праці і побуту, традиції, віковий досвід..Адміністративний - визначає" єдність адміністративно-територіального, економічного районування та політико-адміністративного устрою країни. Цей принцип створює умови для ефективного відносно самостійного розвитку регіонів і зміцнення їхньої ролі в територіальному поділі праці України.

б)ієрархічна будова економічних районів. "Загальноприйнятою є ієрархічна будова економічних районів:Крупні економічні райони - це найбільші територіальні формування, які об'єднують декілька адміністративних областей, або адміністративні області з автономною республікою.Середні економічні райони є підрайонами крупних економічних районів й окреслюються межами адміністративної області (або автономної республіки). Малі райони їх території складаються з територій декількох адміністративних районів, окреслених в межах області. Низові адміністративно-господарські райони охоплюють цілком території адміністративних районів. В межах великих міст теж існують низові адміністративно-господарські райони.в) Основними функціями економічного районування є: -створення економічної основи територіального управління господарством регіонів; -вдосконалення територіальної структури господарства; формування й реалізація державної регіональної економічної політики;обгрунтування вибору доцільних варіантів розміщення компонентів продуктивних сил; - обґрунтування розвитку територіально-виробничих комплексів; - підвищення ефективності використання ресурсного, виробничого і науково-технічного потенціалу; сприяння аналізу, діагностики та прогнозування регіонального розвитку; створення основи для розробки і реалізації територіальних комплексних програм і схем природокористування, схем розвитку і розміщення продуктивних сил та розселення населення.