Завдання 2. Визначити вміст піровиноградної кислоти (ПВК) в сечі

Принцип. Метод базується на здатності ПВК при взаємодії з 2,4-динітрофенілгідразином у лужному середовищі утворювати гідразони ПВК жовто-помаранчевого кольору, інтенсивність за­барвлення яких пропорційна концентрації пірувату.

Хід роботи. Контрольну і дослідну проби ставлять одночасно (працюють із сухими пробірками, піпетками й кюветами). Беруть 2 пробір­ки, у контрольну наливають 1 мл дистильованої води, а в дослідну – 1 мл сечі. Потім в обидві пробірки доливають по 1 мл 2,5% спиртового розчину КОН, перемішують 1 хв і додають по 0,5 мл 0,1% розчину 2,4-динітро­фенілгідразину, знову перемішують і залишають стояти на 15 хв при кімнатній температурі. Далі фотоколориметричним методом визначають оптичну щільність дослідної проби проти контролю в кюветах на 5 мм при світло-зеленому світлофільтрі. Отримане значення оптичної щільності використовують для знаходження за графіком вмісту ПВК (мкг) в 1 мл сечі. Розрахунок проводять за такою формулою:

ПВК (мг/доб) = а × 1,5 (або 1,2),

де а – показник ПВК за калібрувальним графіком; 1,5 (або 1,2) – коефі­цієнт, що враховує добовий діурез і переведення мкг у мг.

Клініко-діагностичне значення. У нормі вміст ПВК у сечі складає 10–25 мг/доб (113,7–283,9 мкмоль /доб). Підвищення характерно для гіпо- або авітамінозу тіаміну в організмі, цукрового діабету, серцевої недостатності, гіперфункції гіпофізарно-адреналової системи, значних фізичних навантажень, введення деяких лікарських препаратів – камфори, стрихніну, адреналіну. Зниження рівня ПВК спостерігається при наркозі.

ЛІТЕРАТУРА

1. Губський Ю.І. Біологічна хімія / Ю.І. Губський. – Київ-Тернопіль: Укрмедкнига, 2000. – С. 143–155, 166–172.

2. Губський Ю.І. Біологічна хімія: підручник / Ю.І. Губський. – Київ-Вінниця: Нова книга, 2007. – С. 187–200, 211–218.

3. Гонський Я.І. Біохімія людини: підручник / Я.І. Гонський, Т.П. Максимчук, М.І. Калинський. – Тернопіль: Укрмедкнига, 2002. – С. 300–308, 311–330.

4. Біологічна хімія / Л.М. Вороніна та ін. – Харків: Основа, 2000. – С. 246–265, 271–274.

5. Березов Т.Т. Биологическая химия / Т.Т. Березов, Б.Ф. Коровкин. – М.: Медицина, 1998. – С. 327–334, 338–353.

6. Биохимия: учебник / под ред. Е.С. Северина. – М.: ГЭОТАР-МЕД, 2003. – С. 333–355.

7. Николаев А.Я. Биологическая химия / А.Я. Николаев. – М.: ООО Медицинское информационное агентство, 1998. – С. 235–246.

8. Практикум з біологічної хімії / Д.П. Бойків, О.Л. Іванків, Л.І. Кобилянська / за ред. О.Я. Склярова. – К.: Здоров’я, 2002. – С. 89–118.