Зовнішня транспірація

• 1.Вона створює неперервний ток води,

• 2. Разом з водою пересуваються органiчнi та мiнеральнi сполуки

• 3. Транспiрацiя рятує рослину вiд перегрiву

• Тiмiрязев називав транспiрацiю необхiдним фiзiологiчним злом, з одної сторони вона потрiбна, а iнколи нi.

• Випаровування може навiть переважати поглинання води, так як площа листкiв переважає ту площу на якiй вони ростуть

Кількість рослин і площа листкової поверхні різних рослин

• Група рослин: Кiлькiсть рослин на 1га: Площа листкiв, у га/га грунту

• 1.Зерновi злаки 50 000 000 8

• 2.Бобовi трави 20 000 000 12

• 3.Цукровий буряк 100 000 5

• 4.Плодовий сад 2000 2

• 5.Листяний лiс 3000-5000 6

Рушійні сили пересування води у рослині

Верхній кінцевий двигун – транспірація

Нижній кінцевий двигун – корневий тиск

Робота цих двигунів забезпечується:

• Різницею концентрації парів води в листках і атмосфері

• Градієнтом водного потенціалу в корені

• Гідростатичним тиском в ксилемі

• Гідростатичним тиском грунту

Транспірація – (від лат. trans і лат. spiro — дихаю, видихаю) фізіологічний процес випаровування води рослиною.

Висхідний тік води, який обумовлений транспірацією (верхній кінцевий двигун - ВКД), здійснюється пасивно по фізико-хімічних законах і не пов’язаний з витратою метаболічної енергії.

Форми транспірації

• Продихова – через продихи

• Кутикулярна – через кутикулу

• Лентикулярна – через сочевички

Продихова транспірація

Продихи займають 1-2% від площі листка, але води з них випаровується більше, ніж з такої ж водної поверхні, як вся площа листка, завдяки явищу крайової дифузії