Наведені диполі

ЕЛЕКТРОННА ПОЛЯРИЗАЦIЯ. Розглянемо поляризацiю неполярних молекул. Електрони рiвномiрно розподiленi навколо атомного ядра та атом не має результуючого дипольного моменту, тому поляризацiя вiдсутня. В електричному полi електрони та ядра змiщуються в протилежних напрямках (рис.5.5, а) та в результатi виникае дипольний момент.

Якщо атом елемента з атомним номером Z і радiусом R (визначається як радiус “твердої кульки”) вмiщений в електричне поле E та якщо заряд електронiв рiвномiро розподiлений по всiй сферi,то змiщення зарядiв можна представити у вiдповiдностi зi схемою зображеною на рис.5.5,б.

d

R

R R

+ -

E

(а) (б)

Рис.5.5. Схема зміщення заряду електронів

На ядро атома дiє двi сили: а) cила F_п зi сторони електричного поля; б) кулонiвська сила F_к, напрямлена до центру електронної хмари, яку можна обчислити, знаючи електронний заряд у серединi пунктирного кола на рис.5.5,б.

F_к = (-1/(4×p×e_о)) [(Z²×e²×d³/R³)/d²].

Так-як: F_п = Z×e×E = - F_к, то:

d = [4×p×e_о×R³/(Ze)]×E,

де 4×p×e_о×R = a_ел – поляризованiсть.

p_ел = Z×e×d = Z×e×[4×p×e_о×R³/(Ze)]×E = a_ел×E,

Р_ел = N×a_ел×E,

де N- число атомiв в одиницi об’єму.

Висновки:

а) бiльшi атоми володiють бiльшою поляризуємiстю;

б) данi про електронну поляризуємість дозволяють оцiнити радiуси атомiв;

в) поляризуємість не залежить вiд температури.

IОННА ПОЛЯРИЗАЦIЯ. Iонна поляризацiя, як i електронна не залежить вiд температури. Характерна для твердих тiл з iонною будовою.