Управління

Аналіз

Планування (нормування)

Контроль

Коригування

ТЕМА 12. Антикризове фінансове управління підприємством

12.1 Принципи антикризового управління

Антикризовий фінансовий менеджмент – це система заходів, яка дозволяє підприємству підтримувати фінансову стійкість.

Фінансова стійкість

Висока платоспроможність

Висока рентабельність

Висока кредитоздатність

Висока ліквідність балансу

Антикризовий фінансовий менеджмент:

▪ Виявлення причин виникнення кризи.

▪ Розмежування внутрішнього і зовнішнього середовища.

▪ Розробка схеми аналізу для визначення можливої небезпеки, кризи.

▪ Опрацювання можливих шляхів виходу з кризи.

▪ Діагностика загрози банкрутства.

Для підтримки фінансової стійкості необхідно підтримувати балансові пропорції:

▪ Найбільш ліквідні активи мають бути забезпечені страховими зобов’язаннями (кредиторська заборгованість) або перевищувати їх.

▪ Активи, які швидко реалізуються повинні бути забезпечені короткостроковими пасивами (короткострокові позики) або перевищувати їх.

▪ Активи, що повільно реалізуються (запаси сировини, матеріалів) повинні забезпечуватися довгостроковими пасивами або перевищувати їх.

▪ Активи, які важко реалізуються (споруди, земля, устаткування) повинні забезпечуватися постійними пасивами (власними коштами), але не перевищувати їх.

Принципи:

▪ Готовність до можливого порушення фінансової рівноваги.

▪ Упереджувальна діагностика кризових явищ.

▪ Диференціація індикаторів за ступенем небезпеки для фінансового розвитку.

▪ Терміновість реагування на окремі кризові явища.

▪ Адекватність реагування на ступінь загрози.

▪ Повна реалізація внутрішніх можливостей.

▪ Використання оптимальної моделі санації.

Політика антикризового фінансового управління є часткою загальної фінансової стратегії підприємства.

Заходи попередньої діагностики:

▪ Постійний моніторинг фінансового стану.

▪ Визначення масштабів кризового стану.

▪ Дослідження і формування основних чинників, обумовлених кризовим станом.

▪ Формування цілей, які орієнтовані на усунення неплатоспроможності.

▪ Вибір і використання внутрішніх механізмів та форм досудової санації.

▪ Забезпечення контролю за реалізацію розроблених заходів.

Ознаки банкрутства:

▪ Зниження обсягів виробництва.

▪ Зниження попиту на продукцію.

▪ Невідповідність цін якості.

▪ Збільшення заборгованості перед постачальником та банком.

▪ Збільшення заборгованості перед бюджетом та фондами.

▪ Затримка виплати зарплати.

▪ Текучість кадрів.

▪ Знецінювання грошей інфляцією.

▪ Недостатня кваліфікація персоналу та некваліфікований менеджмент.

▪ Перевищення фінансових зобов’язань над активами.

Реальні

Нездатність відновити фінансову стійкість і платоспроможність

Фіктивне

Оголошення підприємства банкрутством в цілях введення в оману кредиторів для отримання відстрочки у виконанні зобов’язань або знижки (скасування) суми заборгованості

Навмисне

Неплатоспроможність підприємства, яка створена навмисно керівництвом в особистих інтересах

Види банкрутства

Технічні

Неплатоспроможність, викликана простроченою дебіторською заборгованістю, що перевищує кредиторську заборгованість у багато разів

▪

▪

Фінансова санація – система заходів щодо відновлення платоспроможності боржника.

Ініціатор санації

Власник підприємства

Кредитор

Санація

Досудова

Судова

Органи державної влади

Інвестор