Відокремлені обставини

Відокремлюються:

1. поширені обставини, виражені дієприслівниковим зворотом, що стоять у будь-якій позиції щодо пояснюваного слова (дієслова-присудка):

Заплющивши очі, він піддався сумові, що колисав душу (Підмогильний);

2. поширені обставини, виражені іменниками зі словами незважаючи на, на випадок, залежно від, згідно з, відповідно до та ін.:

Незважаючи на ранню пору, то в одному кінці, то в іншому зривалася пісня (Гончар).

Усі мовні органи, залежно від їхньої участі у процесі мовлення, поділяють на активні і пасивні (Із підручника).

3. непоширені обставини, виражені одиничними дієприслівниками, що стоять до дієслова-присудка:

Поспішаючи, кудись ховаються останні тужи, й гуки довгої літньої днини (Васильченко).

Не відокремлюються:

1. одиничні дієприслівники, що означають спосіб дії:

Людина! Це ж яке слово! Його треба завжди говорити стоячи і кашкета скидати (М. Зарудний).

2. обставини, виражені дієприслівниковими зворотами, що є фразеологізмами:

Працювати не покладаючи рук. Сидіти склавши руки. Бігти не чуючи ніг.

ВІДОКРЕМЛЕНІ УТОЧНЮЮЧІ ЧЛЕНИ РЕЧЕННЯ

Уточнюючі члени речення, на відміну від відокремлених другорядних членів, вживаються не для підсилення їхньої смислової ролі, а для конкретизації змісту, вираженого іншими компонентами речення.

Уточнюючими найчастіше бувають обставини місця і часу. Стосуються вони таких же обставин, але більш широких за значенням, уточнюють їх, відповідаючи на питання де (звідки, куди) саме? коли саме?:

Отут, (де саме?) в низенькій цій хатині, моя любов жила колись (Малишко).

Це було літом, (коли саме?) у жнива (Коцюбинський).

ВІДОКРЕМЛЕННЯ ДОДАТКІВ

Відокремлюються додатки, що мають значення виключен­ня або включення і починаються словами крім, окрім, опріч, за винятком, на відміну від. На письмі вони виділяються з обох боків комами.

Наприклад: Всі, крім поранених, підвелись і присунулись до нього (О. Довженко). Всі, за винятком Бойнука, здивова­но дивилися на шкіпера (М. Трублаїні). Пахне грибами й ме­дом, вогкістю пахне тією, що, опріч назви осінь, немає імені їй (М. Рильський).

ЗАВДАННЯ

Перебудувати речення, щоб член речення став відокремленим

А) означенням.

Рівний, залитий сонцем степ одразу принишк.

Тихий солодкий дощик сіється щедро на вулиці.

Нагріта за день земля дихала теплом.