З часів Київської Русі, маючи свою культуру, мову, зберігши етнос, Україна й на сьогодні не може вирішити проблему державності.
1) Знизалась довіра до державних та фінансових структур (5-15%)
2) в банківській сфері вітчизняний капітал складає менше 30%;
3) частка держави в національному капіталі зменшилась до 8%
4) інституційна пастка щодо використання земель сільськогосподарського призначення (володіння, користування і привласнення результатів розмиті по різним суб’єктам і юридично не розмежовані);
5)
Ендогенна парадигма державного антикризового управління
- передбачає переорієнтацію національної економічної політики на мобілізацію використання внутрішніх резервів задля забезпечення стабілізації та збалансування економіки України, призупинення зубожіння населення та покращення добробуту.
- базується на розробці та реалізації парадигми самоорганізації та самодостатності функціонування українського суспільства, діяльності держави як єдиної життєздатної організації, в якій визначено єдину державницьку суспільну мету та засоби її досягнення, здатних обєднати і підпорядкувати діяльність всіх суб’єктів господарювання;
- охоплює:
-
- корекцію діяльності органів державної влади у відповідність з їх суспільною місією як інститутів держави, націленою на реалізацію суспільних, а не корпоративно-приватних інтересів;
Головна проблема це мінливість, перманентність та цільової стратегічної невизначеності у всіх складових національної економічної політики, що підриває інвестиційну привабливість резидентів та нерезидентів. Завдання: забезпечення дотримання та стабільність правил гри.