Форми прояву мінеральних видів у природі – мінеральні індивіди та мінеральні агрегати

Мінеральний індивід - окремі кристали та зерна певного мінерального виду. Основні характеристики індивиду - морфологія та внутрішня будова.

Сучасне уявлення про мінеральний індивід напрацьовано Д.П.Григор'євим і його школою. Він дав декілька визначень. Одне з них, найбільш повне, виглядає так (Д.П.Григор'єв, 1975): "Індивідами є кожний кристал і кожне зерно. Інди­віди - кристали та зерна - є одиничні об'єкти нашої науки. Індивіди складають все каміння - руди та гірські породи, складають весь мінеральний світ подібно індивідам-організмам, що складають світ тварин і рослин. Вся ін­формація в мінералогії отримується шляхом дослідження мінеральних інди­відів. Мінеральні індивіди являють собою конкретну форму існування міне­ральних видів".

Індивіди існують відокремлено або, що буває значно частіше, організо­вані у зростки, тобто агрегати. У природі зустрічаються мономінеральні та полімінеральні агрегати. Останні, найчастіше це руди та гірські породи, пере­важають. Мінерали, які ми добуваємо, вивчаємо, використовуємо - це завжди ін­дивіди. Мінеральні індивіди - вихідні (первинні) об'єкти мінералогії, вивчення яких дає матеріал для суджень, побудов і узагальнень - морфологічних, кристалохімічних, генетичних, таксономічних, екологічних, загальномінералогічних.

Мінеральний агрегат - сукупність мінеральних індивідів, що механічно скріплені між собою. Агрегат характеризується структурою та текстурою. Структура та текстура агрегату є відображенням історії її формування. Кожний епізод цієї історії відображається в природі певним мінеральним парагенезисом – сукупністю мінеральних видів, що виникають як продукт одного процесу в невеликому інтервалі фізико-хімічних параметрів.

Утворення гірської породи зумовлене процесами, що спричинюють зміну мінеральних парагенезисів або зміну складу мінералів в існуючих парагенезисах.

Мінерали ранніх парагенезисів можуть зберігатися, як релікти, при наступних змінах завдяки малій швидкості хімічних реакцій порівняно із швидкістю геологічних процесів.

В породі можуть співіснувати різні парагенезиси мінералів, що відповідають різним умовам рівноваги, різним метаморфічним процесам.

Мінералогія - ретроспективна наука. Це означає, що вона покликана за кінцевим результатом, представленим гірською породою чи іншим мінеральним агрегатом, з'ясовувати (відтво­рювати) перебіг процесу, що призвів до виникнення цього продукту, тобто піз­нати історію мінералів, бо саме вона обумовлює всі їх якості і розподіл у надрах Землі чи інших космічних тіл.

Короткий історичний екскурс

Мінералогія - давня наука (за деякими даними їй приблизно 2000 років), хо­ча сам термін "мінералогія" з'явився порівняно недавно - 1636р. і введений іта­лійським натурфілософом Бернардом Цезієм. Про практичне значення нашої науки у певній мірі засвідчує походження терміну "мінерал" - від давнього слова "мінера", що означає руда або камінь, з якого можна вилучити метал. Вважається, що вживання терміну "мінерал" сягає сивої давнини (приблизно 300р. до нашої ери) і спричинене рудокопною та металоплавильною діяльністю кельтських племен.

Рис. 1. Зміна кількості відомих мінеральних видів із часом (в відсотках від актуального значення коло 4000 видів).

Упродовж історії мінералогії ці поняття, з'явившись на певному етапі, потім уточнювались, дискутувались, змінювались, певним чином віддзеркалюючи сту­пінь пізнання природи мінералів і рівень розвитку мінералогії в цілому.

Як наука мінералогія формується наприкінці 18 століття. Це зумовлено ростом наукового спілкування в Європі між математиками, хіміками, фізиками, геологами, оптиками.

Це був час коли появляється наукова періодика і регулярні наукові огляди, зростає взаємопроникнення нових теорій, ідей, наукових технологій.

Це взаємопроникнення дало свої плоди як для розвитку мінералогії так і інших наук (так, мінералогічні дослідження привели до відкриття нових елементів: берилію в 1797, бору в 1807, церію в 1801,...).