Важливою умовою підвищення ефективності навчального процесу е побудова такої системи діагностування навчальних досягнень учнів, яка забезпечує систематичне отримання об'єктивної інформації про їх навчально-трудову діяльність на уроках трудового навчання.
Діагностування — це з'ясування умов і обставин, у яких протікає процес навчання; отримання чіткого уявлення про ті причини, які сприяють чи перешкоджають досягненню накреслених результатів. Як бачимо, у діагностику включається більш широкий і глибокий смисл. Вона розглядає результати в тісному зв'язку зі шляхами і способами діагностування. Крім традиційних контролю, перевірки, оцінки знань і умінь, діагностика включає їх аналіз, виявлення динаміки, тенденцій, прогнозування подальшого розвитку результатів навчально-трудової діяльності [4].
Комплексна діагностика навчальних досягнень є багатоас- пектним поняттям. Це засіб виявлення, перевірки, оцінювання результатів проектно-технологічної діяльності; облік якості знань, умінь та навичок; системний цілеспрямований процес здійснення зворотного зв'язку «учень-учитель»; порівняння фактичних результатів творчого проектування із запланованими, які встановлені освітніми та технологічними стандартами; спосіб здійснення проектно-технологічної діяльності та коригування навчально-трудового процесу; сукупність рецептивних дій для порівняння сприйнятого з конкретним або абстрактним еталоном; важлива функція керування навчально-трудовим процесом.
|
|
Метою діагностування проектно-технологічної діяльності є своєчасний вияв, оцінювання й аналіз протікання навчально- трудового процесу у зв'язку з його продуктивністю. Тобто, в діагностику вкладається більш ширше і глибше поняття, ніж в традиційний контроль навчальних досягнень учнів. Контроль переважно констатує результати проектування, не пояснюючи їх походження. Діагностика розглядає результати у взаємозв'язку з засобами та методами, способами їх досягнення, виявляє тенденції, динаміку формування продуктів навчально-трудової діяльності.
Об'єктами діагностування в процесі проектування на уроках трудового навчання є знання, уміння та навички учнів, досвід творчої діяльності, досвід емоційно-ціннісного ставлення до навколишнього світуї
Контроль у процесі трудового навчання є невід'ємним елементом діагностування навчально-трудового процесу, без якого неможливо уявити повний цикл педагогічної взаємодії між учителем і учнем. Залежність продуктивності навчання від якості, кількості, повноти, своєчасності, глибини, об'єктивності контролю є загальною закономірністю дидактичного процесу. Для її повного практичного втілення необхідно чітко окреслити поняття, виявити залежності між факторами, які обумовлюють ефективність контролю.
|
|
Головна мета контролю як дидактичного засобу управління навчально-трудовим процесом є забезпечення його ефективності приведенням до системи знань, умінь, навичок учнів, самостійного застосування здобутих знань на практиці, стимулювання проектної діяльності учнів, формування в них прагнення до самоосвіти та самовдосконалення.
За допомогою контролю в процесі трудового навчання розв'язують низку завдань: виявлення готовності учня до, сприйняття, усвідомлення і засвоєння нових знань; отримання інформації про характер самостійної роботи в процесі навчально-трудової діяльності; визначення ефективності організаційних форм, методів і засобів процесу трудового навчання; виявлення ступеня правильності, обсягу і глибини засвоєних учнями знань, умінь та навичок у процесі проектно-технологічної діяльності. Ці та інші завдання визначають зміст контролю, який змінюється зі зміною дидактичних завдань. Зі зміною дидактичних завдань змінюється і зміст контролю. Разом із цим зміст контролю має включати інформацію, яка дозволить виявити вміння учня міркувати, аналізувати, синтезувати, розуміти зв'язки та залежності ніж фактами та явищами, послідовно Й аргументовано викладати свої думки.
У зміст контролю входить отримання інформації про внутрішні процеси, про розвиток мислення, мови, пам'яті, уміння творчо використовувати свої знання.
Зміст контролю визначається дидактичними завданнями на різних етапах процесу трудового навчання, специфікою трудового кавчання як шкільного предмета, рівнем підготовки та розвитку учнів. Дуже важливо, щоб контроль не зводився виключно до перевірки знань учнів шляхом'звичайного відтворення отриманої інформації, яку отримав учень від учителя чи іншого джерела. У процесі контролю велике значення має комплексна перевірка всієї навчально-трудової діяльності учня, у тому числі динаміки його загального розвитку, формування загально-навчальних та спеціальних уміаь та навичок, активності, пізнавальних інтересів, творчих здібностей тощо. Зміст контролю визначається тими загальними та конкретними дидактичними завданнями, які вчитель ставить перед кожним уроком та навчальним предметом у цілому.
Якщо контроль і перевірка побудовані правильно, вони сприяють: своєчасному виявленню прогалин у званнях і вміннях учнів; повторенню і систематизації матеріалу; встановленню рівня готовності до засвоєння нового матеріалу; формуванню вміння відповідально й зосереджено працювати, користуватися прийомами самоперевірки і самоконтролю; стимулюванню відповідальності і змагальності учнів [102]. Учитель також отримує інформацію, яка може охарактеризувати розумові здібності учнів:
• легкість зміни діяльності мислення у відповідності до змінених умов, вирішуваної проблеми;
• схильністю до шаблонності, труднощі, пов'язані зі зміною виду діяльності;
• ускладнення, що пов'язані з орієнтацією на сукупність виділених раніше значущих ознак;
• активність пошуку нових знань; '
• оптимальні вирішення проектно-технологічних завдань, прагнення Інтелектуальної напруги, потреба в подоланні труднощів без сторонньої допомоги.
Система контролю покликана визначити на кожному етапі проектування рівень успішності учнів, рівень їх компетентності, їх готовності до застосування засвоєних знань на практиці. Адже навчальна діяльність повинна не просто дати людині суму знань, а й сформувати комплекс компетентностей. Компетентність — це загальна здатність, яка базується на знаннях, досвіді, цінностях, здібностях, що набуті завдяки навчанню. Поняття компетентності належить до сфери складних умінь і якостей особистості.
|
|
Основними компетентностями, яких потребує сучасне життя, є:
а) соціальні — здатність брати на себе відповідальність, брати участь у спільному прийнятті рішень, у врегулюванні конфліктів ненасильницьким шляхом, у функціонуванні та розвиткові демократичних інститутів суспільства;
б) полікультурйі — пов'язані з життям у полікультурному суспільстві, передбачають розуміння несхожості людей, взаємоповагу до їх мови, релігії, культури тощо;
в) комунікативні — володіння усною й письмовою рідною та іншими мовами;
г) інформаційна — зумовлені, зростанням ролі інформації в сучасному суспільстві й передбачають оволодіння інформаційними технологіями, уміння здобувати, критично осмислювати і використовувати різноманітну інформацію;
д) саморозвитку та самоосвіти — потреба і готовність постійно вдосконалюватись Як у професійному, так і.в особистому та суспільному плані [13].
Трудова компетентність є інтегрованим результатом навчально- трудової діяльності учнів і формується передусім на основі опанування змісту програми трудового навчання. Виявити рівень такого опанування, досвіду творчої діяльності, емоційно-ціннісного ставлення до навколишньої дійсності покликане оцінювання знань, умінь та навичок шляхом здійснення комплексної діагностики на всіх етапах виконання творчого проекту. Компетентна людина не тільки повинна розуміти сутність проблеми, а й уміти розв'язувати практично.
Отже, діагностика і контроль займають, так би мовити, «спостережливий пункт» і пильно слідкують за кожним логічним кроком процесу використання завдання.
. Основними компонентами контролю є:
• перевірка навчальних досягнень. Це процес кількісного і якісного аналізу співвідношення виявленого знання з еталоном, певними вимогами навчальних програм. Знання виявляються за допомогою різного плану запитань, перевірочних запитань, тестів тощо;
|
|
• оціиюванняхяке являє собою об'єктивне вимірювання результатів діяльності учнів. Для об'єктивності оцінювання повинно бути критеріальним, цілеспрямованим, системним. З'ясовується, наскільки успішно (глибоко, повно, самостійно) учні оволоділи навчальним матеріалом, яка якість результатів навчально- пізнавальної діяльності. При оцінюванні враховуються також рівень усвідомлення та міцність засвоєння найважливішої наукової інформації, уміння застосовувати набуті знання;
• облік, тобто фіксація результатів вимірювання за допомогою балів, оцінок, рейтингу. Бали та оцінка відображають рівень навчальних досягнень учнів, вони є дидактичним засобом розвитку пізнавальних сил, до певної міри характеризують його самого: здібності, підготовленість, розвиток, ставлення до праці. В оцінці — і думка вчителя про учня, його успіхи, і думка учня про самого себе [1].
Основою для оцінювання успішності учнів є результати контролю. При цьому враховуються як кількісні, так і якісні показники роботи учнів. Дуже важливо при цьому розуміти, що оцінка — це не число, яке отримують у результаті вимірювань та розрахунків, а приписане оціночному судженню значення.
Педагогічне оцінювання має важливе значення і безпосередньо пов'язане з правовими та етичними аспектами навчання. У ході дослідження нами встановлено, що такі ж функції називають майже всі сучасні дослідники даної проблеми. Зазначимо, що у 2002 р. Міністерство освіти і науки України затвердило документ «Критерії оцінювання навчальних досягнень учнів», у якому чітко визначено такі функції:
а) контролююча, що передбачає здійснення цілеспрямованого керування процесом навчання, забезпечення необхідного оперативного зворотного зв'язку. Перевірка знань, з одного боку, дає вчителю інформацію про хід пізнавальної діяльності учнів, про особливості засвоєння ними змісту освіти. З іншого — виступає засобом виявлення ефективності методів і прийомів навчання, що застосовуються вчителем і самим учнем;
б) навчальна, що сприяє більш глибокому засвоєнню програмового матеріалу, систематизації і закріпленню знань, формуванню вмінь критично аналізувати інформацію;
в) діагностико-керуюча, що допомагає виявити причини труднощів, які винйкають в учня у навчанні, прогалини в знаннях та вміннях, і визначити конкретні шляхи усунення недоліків;
г) стимулюючо-мотиваційна — мотивація бажань учнів поліпшувати свої результати, самореалізуватися у навчанні [51].
Як показав аналіз педагогічної та методичної літератури, різні автори мають дещо різні бачення принципів діагностування. Для того, щоб інформація про якість навчання під час творчого проектування була більш об'єктивною, ми вважаємо, що діагностика має відповідати таким запропонованим принципам, а саме:
• плановість та систематичність по відношенню до процесу проектування на уроках трудового навчання, що є його складовою частиною і базується на основних етапах системи виконання творчих проектів. Якщо діагностика здійснюється за заздалегідь визначеним планом та оптимально обраною системою, вона сприяє послідовності та оптимізації темпів процесу навчання. Також той факт, що учень знає, коли відбудеться проміжний або заключний процес діагностування, допоможе учневі розподілити свій час для рівномірного темну навчання, що, у свою чергу, стимулює самостійну роботу. Систематичність контролю є важливим психологічним фактором, який організовує і дисциплінує учнів, створює постійну трудову атмосферу, формує потребу в праці, наполегливість і спрямованість у досягненні мети. Регулярний контроль сприяє виробленню в учнів навиків самоконтролю, уміння аналізувати свою роботу, критично оцінювати її результати. Без систематичного, контролю за засвоєнням учнями знань, навиків та вмінь неможливо правильно організовувати учбовий процес, забезпечити його ефективність;
• спрощеність та доступність, який не потребує складних засобів, форм та методів діагностування, а при використанні інноваційних засобів має бути доступним учителеві та учням. Той факт, що діагностика навчально-трудового рівня освіченості буде простою і доступною, допоможе вчителеві не марнувати зайвий час на пояснення методики діагностування та зберегти час учнів під час практичного ознайомлення з нюансами методики в процесі діагностики;
• економічність та раціональність, не затрачаючи багато часу на процес діагностування, учитель збільшує навчальний час учнів, що позитивно впливатиме на розвиток їхніх творчих
здібностей та вироблення таких якостей, як акуратність, точність, пунктуальність тощо;
• гласність та об'єктивність, полягає у тому, що результати діагностування кожного учня мають бути оголошені перед усім класом після кожного етапу процесу проектування, а особливо після захисту творчого проекту, що допоможе вчителю на практиці закріпити у свідомості учнів критерії оцінювання всього поетапного процесу проектування. Об'єктивний контроль передбачає створення умов, у яких би максимально точно виявилися дійсні навчальні досягнення учнів. Об'єктивність контролю — це його відповідність фактичним знанням учня. Об'єктивність — це не тільки вимога суворо дотримуватися встановлених норм і критеріїв оцінки, але й характерна ознака діяльності вчителя. Бути об'єктивним — це значить однаково доброзичливо ставитися до всіх учнів, пред'являти до них єдині вимоги, бути справедливим до кожного з них;
• справедливість та принциповість, цей принцип залежить від власних установок і настроїв учителя. Під час діагностування, а особливо оцінювання, педагог має керуватися не власними симпатіями чи іншими мотивами та стимулами, а стійкими внутрішніми переконаннями. Справедлива та принципова вимогливість учителя є обов'язковою умовою підвищення якості знань, запорукою виховання в школярів відповідального ставлення до навчання, створює здорову атмосферу навчально- трудового процесу;
• індивідуальність та диференційованість, що ґрунтується на індивідуальних особливостях кожного учня, його власних здібностях та потребах, специфіці навчального матеріалу та індивідуальних психологічних якостях. Цей принцип реалізується на основі застосування різних рівнів складності об'єктів проектування, які потребують різноманітних видів діяльності учнів, а також взаємодії між учителем і учнем або групою учнів під час виконання творчих проектів;
• тематичність та послідовність, що базується на тематичній спрямованості вимог учителя щодо перевірки знань учнів, розробки відповідних оціночних завдань із певного розділу, теми чи етапу виконання проекту та визначення рівня знань, умінь і навичок, що піддаються оцінюванню. Доцільність послідовності контролю та перевірки зумовлена психологічними закономірностями засвоєних знань та набутих умінь і навичок.
Наші дослідження показують, що всі принципи діагностування краще всього реалізуються під час проектно-технологічної діяльності, е ефективними засобами процесу керівництва навчально- трудової діяльності.
Реалізація перерахованих принципів організації діагностування сприяє зниженню суб'єктивності всього процесу, у тому числі й процесу оцінювання. Основне призначення оцінювання — фіксація результатів навчально-трудової діяльності учнів, кількісним показником яких е бал.
Оцінка встановлює рівень засвоєння та якість знань, набутих учнями в процесі трудового навчання, а також ступінь їх розвитку, підготовленості до застосування знань на практиці і показує «співвідношення між тим, що учень засвоїв з перших питань програми, і тим, що він повинен знати з цих питань на даний момент навчання», тобто між рівнем, досягнутим школярем, і еталоном рібня засвоєння знань.
Оцінювання включає два компоненти: оцінювання як процес, що відбувається на уроках праці на всіх етапах навчання, і бал, який фіксує підсумки перевірки знань, умінь і навичок. Як процес, оцінювання становить специфічну сторону контролю, його невід'ємну частину, як результат — завершує контроль навчальних досягнень. Під час спостереження за діяльністю школяра в ході уроків трудового навчання, перевірки виконання ним домашніх завдань, різних технологічних" вправ на уроці, захисту проекту, технологічної документації вчитель подумай оцінює не тільки якість знань, а Й ретельність, працьовитість, психологічні особливості учнів.
Єдині вимоги до знань, умінь і навичок визначаються як критерії та норми оцінювання. Критерії — це точно визначена міра якості виявлених знань, умінь і навичок учнів, яка відповідає загальним вимогам до контролю знань, умінь і навичок.
У відповідності до критеріїв визначають норми оцінювання, тобто конкретні кількісні та якісні показники успішності, згідно з якими виставляється саме той, а не інший бал.
Функції оцінки не обмежуються тільки констатацією рівня на- аченості. Оцінка єдиний у розпорядженні педагога засіб стимулювання навчання, позитивних мотивацій, впливу на особистість. Саме під впливом об'єктивного оцінювання у школярів розвивається адекватна самооцінка, критичне ставлення до своїх успіхів.
Оцінка може виражатись як словесно, описово, так і у формі строго визначених позначень, одним з яких є бал. Бал — це показник результатів контролю, заключний етап перевірка знань, одна з форм оцінки.
Бали ґрунтуються на даних вимірів результатів навчально- трудових досягнень учнів та їх зіставленні з нормами оцінок. Між балами і знаннями, що перевіряються, існує певний взаємозв'язок, співвідношення, встановлювані діючими навчальними програмами.
Значення бала виходить далеко за межі фіксації результатів контролю, бо певною мірою він характеризує самого учня, його підготовленість, здібності, ставлення до праці. Наприклад, низькі бали свідчать про недоліки у знаннях та навчальній діяльності школяра і часто про його несумлінне ставлення до навчання.
Отже, бал — один із факторів, що зумовлює становище учня в колективі. Особливо великою є його роль у молодших класах, де інші спонукальні сили, зокрема почуття обов'язку, інтерес до навчання, захопленість предметом тощо, діють ще незначною мірою.
Об'єктивність оцінки знань і вмінь виступає не тільки як дидактичний принцип, а й як характерна риса діяльності вчителя. Бути об'єктивним — означає не піддаватися почуттям симпатії чи антипатії, іншим стороннім впливам.
Оцінці зазвичай піддаються наявні знання школярів і виявлені ними вміння та навички. Об'єктивність оцінювання розглядається саме а цієї позиції. Старанність і зусилля дитини, як правило, до уваги не беруться. Не враховується і раціональність її навчальної діяльності. Можливо учень зі слів учителя просто запам'ятав навчальний матеріал, можливо вивчив самостійно, можливо хтось допоміг. Усе це, у принципі, не має ніякого значення при оцінці рівня і якості вже набутих учнем анапь. Не береться до уваги і той мотив, який примусив вивчити навчальний матеріал. А він може бути різним. Учень може навчатися заради здобуття знань або процесу оволодіння ними, заради того щоб порадувати вчителя, батьків, заради іграшки, яку обіцяв купити батько, заради того, щоб виділитись серед товаришів. Хоч мотиви набуття знань змінюють суть ставлення учня до навчання, на оцінку ці особистісні напрями не впливають.
Оцінюючи знання, уміння та навички учнів 5-9 класів у процесі проектно-технологічної діяльності, керуються певними критеріями, які відповідають загальним вимогам до якості їх знань відповідно до навчального плану.
При визначенні навчальних досягнень учнів аналізу підлягають:
• характеристика відповіді учня: елементарна, фрагментарна, неповна, повна, логічна, доказова, обґрунтована, творча;
• якість знань, правильність, повнота, осмисленість, глибина, гнучкість, дієвість, системність, узагальненість, міцність;
• ступінь сформованості загальнонавчальних та предметних умінь і навичок;
• рівень оволодіння розумовими операціями: уміння аналізувати, синтезувати, порівнювати, абстрагувати, узагальнювати, робити висновки тощо;
• досвід творчої діяльності (уміння виявляти і вирішувати проблеми, формулювати гіпотези);
• самостійність оцінних суджень [81].
Зазначені орієнтири покладено в основу виділених рівнів критеріїв оцінювання навчальних досягнень учнів за 12-бальною шкалою: початковий, середній, достатній, високий, що в загаль- нодидактичному плані визначаються за такими характеристиками:
I рівень — початковий. Відповідь учня при відтворенні навчального матеріалу — елементарна, фрагментарна, зумовлюється початковими уявленнями про предмет навчання.
II рівень — середній. Учень відтворює основний навчальний матеріал, здатний розв'язувати завдання за зразком, володіє елементарними вміннями навчальної діяльності.
III рівень — достатній: Учень знає істотні ознаки понять, явищ, закономірностей і зв'язків між ними, а також самостійно застосовує знання в стандартних ситуаціях, володіє розумовими операціями (аналізом, абстрагуванням, узагальненням тощо), уміє робити висновки, виправляти допущені помилки. Відповідь учня повна, правильна, логічна, обґрунтована, хоча їй і бракує власних суджень. Він здатний самостійно здійснювати основні види навчальної діяльності.
IV рівень — високий. Знання учня є глибокими, міцними, узагальненими, системними; учень уміє застосовувати знання творчо, його навчальна діяльність має дослідницький характер, позначена вмінням самостійно оцінювати різноманітні життєві ситуації, явища, факти, виявляти і відстоювати особисту позицію [81].
Відповідно до рівнів оцінювання визначені групи критеріїв. До таких критеріїв належать:
• обсяг знань, що визначається кількістю всіх елементів знання про вивчений об'єкт, передбачених навчальною програмою. Глибина знань характеризується числом усвідомлених учнями істотних зв'язків і відношень у знаннях;
• міцність знань — збереження в пам'яті вивченого матеріалу, що характеризується повнотою і тривалістю, легкістю та безпомилковістю відтворення;
• оперативність знань — уміння учня використати знання у стандартних однотипних умовах;
• гнучкість знань — уміння знаходити варіативні способи їх застосування в змінених умовах;
» конкретність і узагальненість —- уміння розкрити конкретні вияви узагальненого знання та підвести конкретні знання під узагальнення;
• систематичність і системність, що характеризують різні аспекти знань учнів: систематичність — засвоєння навчального матеріалу в його логічній послідовності, системність — усвідомлення певного об'єкта пізнання в цілому, з усіма його елементами і взаємозв'язками між ними;
• уміння викласти знання в усній, письмовій чи графічній формах, дотримуватися логічної послідовності, граматичної та стилістичної грамотності, виразна, багата мова;
• якість умінь та навичок.
Рівень знань як критерій оцінки може бути: репродуктивний — знання учнів виступають як усвідомлено сприйнята, зафіксована в пам'яті й відтворювана об'єктивна інформація про предмети пізнання; реконструктивний — знання учнів виявляються в готовності та вмінні застосувати їх у подібних, стандартних або варіативних умовах; творчий — учні можуть продуктивно застосовувати знання і засвоєні способи дій у нетипових, змінених ситуаціях.
У процесі виконання творчого проекту критерії оцінювання доцільно доповнити ще такими, як:
• уміння організувати робоче місце і підтримувати порядок на ньому в процесі роботи;
• дотримання правил безпечної роботи та санітарно-гігіенічних вимог;
• дотримання норм часу на виготовлення проекту.
Якість підготовки учнів до розроблення певного об'єкта проектування доцільно оцінювати за такими напрямами:
• рівень володіння теоретичними знаннями, який можна виявити при захисті проекту, у процесі відповіді на запитання, під час диспуту;
■ якість практичних умінь та навичок, тобто здатність до застосування вивченого матеріалу під час виконання творчого проекту.
Оцінюючи знання, уміння та навички учнів, керуються певними критеріями, які відповідають загальним вимогам до якості їх знань відповідно до навчальної програми. Загальні критерії оцінювання проектно-технологічної діяльності учнів на уроках трудового навчання розроблені О. М, Коберником та С. М. Яіцу- ком [43]. Вони зводяться до наступного:
1. Аргумецтованість вибору теми, обгрунтованість потреби, практичне спрямування проекту й значення виконаної роботи.
2. Обсяг та повнота розробки, правильне виконання прийнятих етапів проектування, самостійність, завершеність, підготовленість до здійснення проекту іншими людьми, матеріальне втілення проекту.
3. Аргументованість запропонованих рішень, підходів, висновків, повнота бібліографії, цитування.
4. Рівень творчості, оригінальність теми, підходів, знайдених рішень, запропонованих аргументів; оригінальність матеріального втілення проекту.
5. Якість пояснювальної записки: оформлення, відповідність стандартним вимогам, рубрікація й структура тексту, якість ескізів, схем, малюнків; якість і повнота рецензій.
У відповідності до напрямів критерії оцінювання навчальних доеягнень учнів можна умовно виділити у дві групи: критерії оцінювання проекту; критерії оцінювання захисту. До критеріїв оцінювання проекту ми відносимо:
1. Обсяг та повнота розробки, виконання прийнятих етапів проектування, самостійність, завершеність, готовність до сприйняття проекту іншими людьми, матеріальне втілення проекту.
2. Оригінальність матеріального втілення проекту.
3. Якість пояснювальної записки: оформлення, відповідність стандартним вимогам, рубрикація й структура тексту, якість ескізів, схем, малюнків; якість і повнота рецензії.
4. Якість виробу, відповідність стандартам, оригінальність.
5. Уміння організувати робоче місце і підтримувати нбрядок на ньому в процесі роботи.
6. Дотримання правил безпечної роботи та санітарно-гігіенічних вимог.
7. Дотримання норм часу на виготовлення проекту.
Таблиця 4-і
|
Рівень | Вал | Критерії оцінювання рівня навчальних досягнень учнів |
Середній | Аргументує за допомогою вчителя вибір об'єкта проектування. Обсяг і повнота розробки неповні. Проектно-технологічна документація розроблена з грубими помилками. Практичні завдання виконує під керівництвом учителя. Виготовлений об'єкт проектування (виконана робота) містить багато суттєвих відхилень від установлених якісних показників, проте можлнве^Іх виправлення. Майже половина технологічних операцій виконується з помилками у прийомах і способах роботи. Є незначні порушення в організації робочого місця. В окремих випадках допускаються порушення правил техніки безпеки та санітарно- гігіенічних вимог | |
Середній | Частково обґрунтовує й аналізує вибір об'єкта проектування. Проявляє незначні елементи творчості. Обсяг і повнота розробки на рівні нижче середнього. Проектно-техкологічнА документація розроблена майже повністю, але зі значними помилками. Під час виконання практичних завдань потребує систематичної допомоги вчителя. Виготовлений об'єкт проектування (виконана робота) містить суттєві відхилення від установлених якісних показників, але може бути використаний за призначенням. Частину технологічних операцій виконує з помилками у прийомах і способах роботи. Є незначні недоліки в організації робочого місця. В окремих випадках допускаються окремі порушення правил техніки безпеки та санітарно- гігієнічних вимог | |
Середній | Учень може самостійно частково обґрунтувати вибір об'єкта проектування. Рівень творчості низький. Проектно-технологічну документацію розробляє самостійно з незначними відхиленнями від якісного зразка. Виготовлений об'єкт проектування (виконаний виріб) має окремі відхилення від якісних показників. Виконує практичну роботу з певною кількістю помилок у прийомах і технологічних операціях. В окремих випадках допускаються незначні порушення правил техніки безпеки, санітарно- гігієнічних вимог, а також е недодіки в організації робочого місця |
Рівень | Бал | Критерії оцінювання рівня навчальних досягнень учнів |
Достатній | Учень може самостійно частково обґрунтувати вибір об'єкта проектування. Проявляє епізодичні елементи творчості. 3 певною кількістю помилок розробляє проектно-технологічну документацію. Виготовлений об'єкт проектування (виконана робота) достатнього рівня складності, але має окремі відхилення від установлених якісних показників. Правильно виконує переважну кількість технологічних операцій, є несуттєві відхилення в прийомах і способах роботи. Організація робочого місця відповідає вимогам. Дотримується правил техніки безпеки та санітаряо- гігієнічних вимог | |
Достатній | Учень може самостійно базово обґрунтувати вибір об'єкта проектування. Рівень творчості має періодичний характер. Проектно-технологічку документацію розробляє самостійно з деякими неточностями та застосовує її при виконанні практичних робіт. Самостійно застосовує теоретичні знання для виконання практичних завдань. Виготовлений об'єкт проектування (виконана робота) хорошої якості, але з незначними відхиленнями від установлених норм. Правильно виконує всі прийоми та технологічні операції в межах визначених норм часу. Організація робочого місця відповідає вимогам. Дотримується правил техніки безпеки та санітарно-гігієнічних вимог | |
Достатній | Учень повно та логічно пояснює вибір об'єкта проектування, у визначеному обсязі та повноті. Аргументує запропоновані рішення, узагальнює і систематизує підходи та висновки. Творчість носить систематичний характер. Проектно- техпологічна документація розроблена на високому рівні з незначними та несуттєвими відхиленнями від якісних показників. Самостійно застосовує знання для виконання практичних робіт. Виготовлений об'єкт проектування (виконана робота) хорошого рівня якості, але є несуттєві відхилення від установлених норм. Правильно виконує всі прийоми та технологічні операції в межах норм визначеного часу. Організація робочого місця відповідає вимогам. Дотримується правил техніки безпеки та санітарно-гігієнічних вимог |
Рівень | Бал | Критерії оцінювання рівня навчальних досягнень учнів |
Високий | Самостійно й повно аргументує вибір об'єкта проектування, охоплюючи великий обсяг інформації про виріб. Систематично виявляє елементи творчого підходу в проектуванні, конструюванні, моделюванні та виготовленні виробу і розробці проектно-технологічної документації. Правильно виконує прийоми та технологічні операції у межах визначених норм часу. Виготовлений об'єкт проектування (виконана робота) високого рівня якості. Забезпечує зразкову організацію праці та дотримання правил техніки безпеки і санітарно-гігієнічних вимог | |
Високий | Повно та суттєво аргументує вибір об'єкта проектування. Виявляє творчий підхід у проектуванні, конструюванні, моделюванні та виготовленні виробів і розробці проектно- технологічної документації без помилок, використовує додаткові джерела інформації. Правильно і впевнено виконує всі прийоми і технологічні операції в межах визначених норм часу. Виготовлений об'єкт проектування (виконана робота) високого рівня якості. Забезпечує високий рівень організації праці та дотримання правил техніки безпеки І санітарно-гігіенічних вимог | |
Високий | Учень виявляє здатність творчо аргументувати вибір об'єкта проектування з високим обсягом І повнотою творчої розробки. Вільно розробляє та володіє різними видами проектно-технологічної документації, систематично користується додатковими джерелами інформації. Бездоганно виконує всі прийоми і технологічні операції у межах визначених норм часу. Виготовлений об'єкт проектування (виконана робота) високого рівня» якості. Самостійно й систематично забезпечує зразкову організацію праці і робочого місця, дотримання правил техніки безпеки та санітарно- гігіснічних вимог |
До критеріїв оцінювання захисту ми відиосимо:
1. Аргументованість вибору теми, обґрунтованість потреби, практичне спрямування проекту й значення виконаної роботи.
2. Обсяг та повнота розробки, самостійність, творчість, підготовленість до прийняття проекту іншими людьми.
3. Аргументованість запропонованих рішень, підходів, висновків, повнота бібліографії, цитування.
Таблиця 4.2
|
Рів ель | Бал | Критерії оцінювання рівня навчальних досягнень учнів |
Доповідь про виконану роботу послідовна, але зі значними помилками. Відповіді на запитання фрагментарно неправильні. Ділові та вольові якості мають низький рівень | ||
Середній | Учень виявляє знання і розуміння основних положень необхідного навчального матеріалу об'єкта про ектування. Учень може самостійно частково обґрунтувати вибір об'єкта проектування. Частково самостійно може аргументувати запропоновані рішення, порівнювати підходи та робити висновки, виправляти допущені помилки. Рівень творчості низький. Доповідь правильна, але недостатньо осмислена. Відповіді на запитання в більшості вірні, але з певною кількістю помилок та неточностей. Ділові та вольові якості середнього рівня | |
До- статній | Учень виявляє знання і розуміння переважної більшості навчального матеріалу об'єкта проектування. 3 епізодичною консультацією обґрунтовує запропоновані рішення, аналізує та порівнює підходи і висновки. Проявляє епізодичні елементи творчості. Доповідь повна, але з помилками і неточностями. Осмислює матеріал, що доповідає. Відповіді на запитання правильні, але з певною кількістю неточностей. Ділові та вольові якості на достатньому рівні | |
Достатній | Знання учня є достатньо повними, він вільно застосовує вивчений матеріал у стандартних ситуаціях, достатньо повно аргументує вибір об'єкта проектування. Повно аргументує запропоновані рішення, уміє аналізувати підходи, робити висновки. Рівень творчості має періодичний характер. Доповідь учня повна, логічна, обґрунтована, але з деякими неточностями. Обсяг і глибина знань достатні. Відповіді на запитання обґрунтовані, послідовні, логічні. Ділові та вольові якості достатньо високі | |
Достатній | Учень вільно володіс навчальним матеріалом стосовно об'єкта проектування, застосовує апання в дещо змінених ситуаціях. Повно та логічно аргументує вибір об'єкта проектування, у визначеному обсязі та повноті. Аргументує запропоновані рішення, узагальнює і систематизує підходи та висновки. Творчість носить систематичний характер. Доповідь обґрунтована, послідовна, логічна. Має глибокі знання з теми доповіді. Відповіді на запитання повні, змістовні, логічні, з узагальненням. Ділові та вольові якості на достатньо високому рівні |
Рівень | Бал | Критерії оцінювання рівня навчальних досягнень учнів |
Високий | Учень володіє глибокими, міцними званнями стосовно об'єкта проектування і здатний використовувати їх у нестандартних ситуаціях. Достатньо повно аргументує, аналізує рішення та підходи, систематизує та узагальнює висновки. Доповідь послідовна, логічна, повна. Відповіді на запитання повні, логічні, із наведенням прикладів, роз'ясненням. Ділові та вольові якості на досить високому рівні | |
Високий | Учень володіє узагальненими знаннями стосовно об'єкта проектування. Творчо аргументує запропоновані рішення, аналізує і синтезує підходи й узагальнює висновки. Доповідь логічна, змістовна, із використанням додаткової інформації та наочності. Відповіді на запитання повні, з наведенням прикладів та додаткової інформації. Ділові та вольові якості на дуже високому рівні | |
Високий | Учень має системні знання, виявляє здатність творчо аргументувати вибір об'єкта проектування з високим обсягом і повнотою творчої розробки, приймати творчі рішення, аналізувати, систематизувати та порівнювати підходи і творчо узагальнювати висновки. Доповідь бездоганно послідовна, логічно завершена, з глибокими міжцред метни ми зв'язками. Відповіді на запитання носять дискусійний характер. Ділові та вольові якості на високому творчому рівні |
Для того, щоб краще зрозуміти критерії оцінювання, потрібно визначити поняття: помилка, недолік, дрібна похибка.
Помилки — це похибки, які свідчать Про те, що учень не оволодів основними знаннями й уміннями та їх застосуванням.
Недоліки — це похибки, що свідчать про недостатньо міцне засвоєння основних знань і вмінь або незасвоєння тих, які відповідно до програми не вважаються основними.
Дрібні похибки — це похибки в усних відповідях та письмових роботах, які не спотворюють змісту відповіді або розв'язку, випадкові описки тощо [4].
Отже, критерії оцінювання творчих проектів містять еталонні вимоги до знань, що передбачають міцність і глибину їх засвоєння, самостійність учнів, уміння застосовувати здобуті знання на практиці. Необхідно при цьому виділити в критеріях основні показники, навколо яких ґрунтуються інші компоненти. Ця ідея випливає з суті процесу навчання, його рівня, цілей, завдань.