2018-01-21
394
Поняття про контроль і діагностику навчання
Під поняттям контролю "контроль" розуміють виявлення, вимір і оцінку результатів навчально-пізнавальної діяльності учнів. Процедуру виявлення і виміру називають перевіркою.
Контроль є важливим структурним компонентом навчального процесу. Його основною функцією є забезпечення зворотного зв'язку: зовнішнього (контроль, який здійснює учитель) і внутрішнього (самоконтроль учня).
У школах деяких розвинутих країн при складанні контракту між учителем і учнем ставляться питання: "Ви бажаєте навчатися з контролем чи без контролю?", "Ви бажаєте одержувати оцінки чи будете опановувати курсом без оцінок?".
Якщо майбутній учень бажає навчатися без контролю і без оцінок, оплата за навчання буде у 3-4 рази меншою ніж за навчання в умовах жорсткого контролювання і об'єктивного оцінювання.
Зворотна інформація використовується для аналізу результативності навчального процесу.
Аналітична функція контролю передбачає аналіз результатів засвоєння змісту навчальних програм, побудованих з урахуванням державних стандартів рівневої освіти; визначення якості знань, ступеня сформованості загальнонавчальних та предметних умінь і навичок, рівня оволодіння розумовими операціями, досвідом творчої діяльності,
сформованості оцінних суджень учнів. Основними видами аналізу результатів навчання є: поточний, тематичний і підсумковий.
Поточний аналіз допомагає щоденно фіксувати результати навчання, систематизувати і осмислювати їх.
Тематичний аналіз спрямований на вивчення більш стійких залежностей, тенденцій у протіканні і результатах навчального процесу. Якщо предметом поточного аналізу може виступати окрема відповідь учня на уроці, то предметом тематичного аналізу є основні результати вивчення теми, їх визначає вчитель на основі вимог навчальної програми.
Підсумковий аналіз використовується для визначення результатів навчання наприкінці семестру або навчального року. Інформація для підсумкового аналізу складається з даних поточного і тематичного аналізів, учнівських контрольних робіт і їх аналізу, відповідей учнів на іспитах, письмових екзаменаційних робіт тощо.
Контроль, перевірка результатів навчання, їх аналіз -це констатація наслідків навчально-пізнавальної діяльності школярів без пояснення їх походження. З'ясування умов і обставин, у яких протікає навчальний процес, отримання чіткого уявлення про причини, які спричиняють чи перешкоджають досягненню накреслених результатів забезпечує діагностика.
Діагностична функція контролю допомагає розглянути результати навчання у тісному зв'язку з шляхами і способами їх досягнення. Вона спрямована на виявлення прогалини у знаннях, уміннях учнів, з'ясування їх причин. За педагогічної діагностики враховуються індивідуальні особливості учнів: їхні потреби, інтереси, мотиви; захоплення, нахили, здатності та здібності; особливості перебігу психічних процесів - мови й мислення; уваги, уяви й фантазії; пам'яті, емоцій, волі тощо. Тому педагогічна діагностика здатна з'ясувати не тільки умови і обставини, у яких формуються знання, уміння й навички учнів, а й умови розвитку і виховання особистості школяра в процесі оволодіння ним знаннями й вміннями.
Результати діагностики слугують основою для внесення необхідних корективів в навчальний процес, прийняття рішень про удосконалення його змісту, методів і форм організації, управління навчально-пізнавальною діяльністю учнів тощо.
Коригуюча функція контролю виробляє механізми подальшого функціонування навчального процесу або переведення його в русло нового якісного стану.
Сутність і функції перевірки, контролю, оцінки та обліку знань учнів. Нові підходи до оцінювання навчальних досягнень школярів (12-бальна шкала оцінок).
Перевірка - це завжди виявлення і вимірювання чогось.
Перевірка знань - це виявлення і вимірювання знань.
В процесі перевірки знань виявляють і вимірюють:
" обсяг знань;
" рівень їх засвоєння;
" якість знань.
Отже, перевірка знань - це виявлення і вимірювання обсягу, рівня і якості засвоєних учнями знань, умінь і навичок.
Більш широким поняттям є контроль, бо він не тільки передбачає, включає в себе перевірку, а й означає одержання вчителем об'єктивної інформації про хід засвоєння учнями знань в кожний момент навчання.
Можна сказати, що контроль взагалі виконує задачі керівництва і управління навчально-пізнавальною діяльністю, а тому він не передбачає обов'язкового оцінювання і оцінку результатів праці учнів. Іншими словами:
контроль - здійснюється в процесі засвоєння знань, а
перевірка - на етапі виявлення результатів цього процесу.
Якщо ж перевірка за визначенням передбачає не тільки виявлення, а й вимірювання результатів учіння, то завершальним етапом її має бути оцінювання як процес і оцінка як результат цього процесу.
Під оцінкою успішності учнів розуміють систему певних показників, які відображають об'єктивні знання і уміння учнів.
В "Педагогічній енциклопедії" оцінка розглядається, як виявлення міри засвоєння учнями знань, умінь і навичок відповідно до вимог, які пред'являються до них шкільними програмами.
Оцінку часто визначають, як відношення між засвоєними знаннями, уміннями і навичками, які учень повинен засвоїти на момент навчання, відповідно до навчальної програми.
В різних країнах застосовується різна система кількісного вираження результатів навчальної діяльності учнів у балах:
" в Італії - 11-и бальна;
" в Голандії - 10-и бальна;
" в Японії - 20-и бальна система оцінки;
" в європейських країнах (Німеччині, Болгарії, Польщі, Чехії, Словакії, Угорщині тощо) - 5-и бальна система оцінки.
В деяких країнах (Болгарії, Німеччині) одиниця - вищий бал, а п'ятірка - найнижчий.
Постійний контроль, перевірка і оцінка ЗУН учнів ведуть за собою облік успішності, облік результатів навчальної роботи школярів.
Під обліком успішності в педагогіці розуміють систематичне оновлення інформації про результати учіння і фіксації їх у вигляді балів в шкільній документації (класні журнали, щоденники, зошити,табелі, відомість, атестат зрілості).
І контроль, і перевірка, і оцінка, і облік успішності - це не самоціль!
Кожне з цих педагогічних явищ виконує певну функцію і роль в навчальному процесі.
До загальних функцій контролю, перевірки і оцінки слід віднести такі:
" контролююча;
" перевірочна;
" освітня;
" виховуюча;
" розвиваюча;
" мотивуюча;
" стимулююча;
" управлінська;
" керуюча;
" перспективна;
" методична.
Реформування загальної середньої освіти відповідно до Закону України "Про загальну середню освіту" (1999) передбачає реалізацію принципів гуманізації, демократизації освіти, переорієнтацію навчання на розвиток особистості учня.
Відповідно до цього змінюються і підходи до оцінювання навчальних досягнень учня, а не ступеня його невдач.
Існують такі рівні навчальних досягнень учнів:
("1", "2", "3") І рівень - підготовчий, коли учень при відтворенні навчального матеріалу виявляє елементарні та фрагментарні знання, що зумовлюються початковими уявленнями про предмети вивчення;
("4", "5", "6") ІІ рівень - середній, коли учень відтворює основний навчальний матеріал, здатний розв'язувати завдання за зразком, володіє елементарними вміннями навчальної діяльності.
("7", "8", "9") ІІІ рівень - достатній, коли учень знає істотні ознаки понять, явищ, закономірностей, зв'язків між ними, а також вміють застосовувати знання в стандартних ситуаціях, володіє логічними операціями, вміє робити висновки, виправляти самостійно допущені помилки.
("10", "11", "12") IV рівень - високий, коли знання учня є глибокими, міцними, узагальненими, систематичними, коли учень вміє застосовувати знання творчо; його навчальна діяльність має дослідницький характер, позначена вмінням самостійно оцінювати різноманітні життєві ситуації, явища, факти, виявляти і відстоювати особисту позицію.
Шкали Оцінки
4-бальна 2 3 4 5
Перехідна 2-, 2, 2+ 3-, 3, 3+ 4-, 4, 4+ 5-, 5, 5+
12-бальна 1, 2, 3 4, 5, 6 7, 8, 9 10, 11, 12
