double arrow

Суб'єкти медичного страхування та взаємовідносини між ними.

Суб’єктами МС є страхувальники, застраховані, страховики, медичні установи.

Страховиками в системі МС можуть бути: Фонд загальнообов’язкового соц.. мед. страхування, незалежні страхові компанії, які мають статус юр. особи та ліцензію держави на право здійснювати МС.

Фонд загальнообов’язкового соц.. мед. страхування – це некомерційна самоврядна організація, яка є юр. особою. Займатися ін.. діяльністю вона не може.

Страхувальниками в системі обов'язкового медичного страхування для працюючого населення є роботодавці, для непрацюючого населення - органи державного управління, виконавчої влади, місцеві адміністрації; в системі добровільного страхування – дієздатні фіз.. або юр. особи.
Застраховані - це громадяни, на користь яких укладаються договори страхування.
Медичні установи як суб'єкти медичного страхування являють собою ті установи, які мають ліцензію на право надання медичної допомоги і послуг згідно з програмами обов'язкового чи добровільного медичного страхування (лікувально-профілактичні установи, науково-дослідні інститути, інші установи, що надають різні види медичної допомоги). Ліцензію повинна мати будь-яка медична установа незалежно від форми власності. Крім того, вона має пройти акредитацію на відповідність установленим професійним стандартам.
Медичні установи здійснюють свою діяльність на підставі договору зі страховими медичними організаціями, який передбачає обов'язок медичної установи надавати застрахованому контингенту медичну допомогу певного обсягу та якості в конкретні строки (у межах програми обов'язкового медичного страхування). У договорі встановлюються обсяг лікувально-діагностичної допомоги і нормативи відшкодування витрат. За надання медичних послуг медичні установи одержують плату.
Медична установа несе відповідальність за відмову в наданні медичної допомоги застрахованому, невідповідність медичних послуг за обсягом та якістю умовам договору зі страховою медичною організацією.
Розрахунки з медичними установами здійснюються страховими організаціями за фактично надану застрахованим медичну допомогу чи послугу. Це забезпечує контроль за якістю медичної допомоги та використанням коштів, дає можливість створити економічні стимули для поліпшення обслуговування застрахованих громадян у медичних закладах.


Понравилась статья? Добавь ее в закладку (CTRL+D) и не забудь поделиться с друзьями:  



Сейчас читают про: