Пацієнтові призначено ізоніазид. Поясніть,які побічні ефекти можуть виникнути і яких заходів слід ужити,щоб запобігти цьому

Ізоніазид – протитуберкульозний засіб; діє бактерицидно, пригнічує синтез міколієвих кислот, що є найважливішим компонентом клітинної стінки мікобактерій. При застосуванні ізоніазиду можуть спостерігатися головний біль, запаморочення, нудота, блювота, больові відчуття в області серця, шкірні алергічні реакції. можлива ейфорія

Під час лікування варто уникати вживання сиру,риби (особливо тунця, сардинели,)оскільки при одночасному вживанні їх з ізоніазидом можливе виникнення реакцій (гіперемія шкіри, свербіж, відчуття жару або холоду, відчуття серцебиття, підвищене потовиділення, озноб, головний біль, запаморочення), пов'язаних із пригніченням активності МАО і діаміноксидази і, що призводять до порушення метаболізму тираміну і гістаміну, котрі містяться в рибі й сирі.Варто мати на увазі, що ізоніазид може спричинити гіперглікемію з вторинною глюкозурією; Для зменшення побічних ефектів одночасно з Ізоніазидом призначають піридоксину гідрохлорид (внутрішньо або внутрішньом’язово) або кислоту глутамінову, або тіаміну хлорид чи тіаміну бромід (внутрішньом’язово), натрієву сіль АТФ.

4 Виписати в рецепті та провести фармакотерапевтичний аналіз ЕРГОМЕТРИНУ МАЛЕАТ

1. Антихолістеразні речовини. Механізм дії. Основні фармакологічні ефекти. Препарати. Застосування в акушерстві і медицині.

Антихолінестеразні засоби — знижують активність ферменту ацетилхолінестерази і сприяють накопиченню в холінергічних синапсах ацетилхоліну, який стимулює М- і Н-холінорецептори. Під впливом препаратів підвищуються тонус і скоротлива активність гладких (непосмугованих) м’язів (циркулярні м’язи райдужки, м’язи бронхів, травного каналу, жовчовивідних шляхів тощо), роз­вивається брадикардія, функція серця та артеріальний тиск зни­жуються, підсилюється секреція залоз, а також виявляються ніко­тиноподібні ефекти: покращується передача збудження на скелетні м’язи та у вегетативних гангліях.

Прозерин — синтетичний антихолінестеразний засіб. Застосову­ють при міастенії, паралічі, залишкових явищах після менінгіту, полімієліту, при атонії кишок і сечового міхура, іноді при глаукомі. Призначають дорослим всередину, а при міастенічному кризі — внут­рішньовенно. Застосовують іноді при слабкій пологовій діяльності по 0,003 г 4-6 разів через 40 хв. Для стимуляції пологів вводять під шкі­ру по 1 мл. При глаукомі призначають 0,5 % розчин препарату.

Галантаміну гідробромід — алкалоїд цибулинок пролісків. На відміну від прозерину проникає в ЦНС. Призначають препарат при міастенії, залишкових явищах після порушення мозкового крово­обігу, у період рецидиву гострого полімієліту і хворим на дитячий церебральний параліч. Можна застосовувати при атонії кишок і се­чового міхура. Вводять галантаміну гідробромід підшкірно 1 раз, а за необхідності — 2 рази на добу. Дозу підбирають індивідуально.

Побічні ефекти: міоз, гіперсалівація, пронос.

Для усунення побічних ефектів дозу необхідно знизити або при­пинити прийом препарату.

Фізостигміну саліцилат — на відміну від прозерину виявляє більш сильну дію, але швидко інактивується під дією повітря, світ­ла і високої температури. Це утруднює його застосування в терапев­тичній практиці. Препарат призначають хворим з гострою глауко­мою, бленореєю.

Армін — основний препарат для лікування хворих з глаукомою, що характеризується високою ефективністю та тривалістю дії.

Побічні ефекти: гіперемія слизової оболонки ока, біль в очах, су­доми повік, головний біль.

Протипоказання: період вагітності.

Антихолінестеразні засоби виявляють оборотну дію, тобто через декілька годин після їх введення в організм активність ацетилхолінестерази повністю відновлюється. Є речовини з необоротною дією — фосфорорганічні сполуки (хлорофос, карбофос), які вико­ристовують у побуті і є високотоксичними.