Методичні рекомендації

Готуючись до першого питання, треба усвідомити, що відновлення Української держави за часів Української революції 1917-1920 рр. стало поворотним рубежем в історії архівної справи. З одного боку, за умов першої світової війни, революційних подій, ліквідації старого адміністративно-політичного апарату та формування нових державних структур архіви зазнали численних втрат.
З другої сторони, поява національних урядів, хоч би і різних політичних спрямувань, призвела до спроби формування національної архівної справи. Відповідаючи на перше питання, необхідно послідовно проаналізувати діяльність Центральної Ради, урядів П. Скоропадського та Директорії УНР в галузі архівного будівництва та проведення архівної реформи.

Висвітлення другого питання слід починати з короткої характеристики суспільно-історичних обставин, в яких розпочалось архівне будівництво в рамках нової радянської моделі української держави. Назвіть перші декрети і нормативні акти які визначили шляхи розвитку архівної справи в Україні,а також перші практичні заходи радянської влади щодо реформування архівної галузі: організацію Всеукраїнського Головного архіву у Києві, створення губ-архівів, формування єдиного Державного архівного фонду та ін.

Для того, щоб добре розібратися у питанні слід з’ясувати коли і з яких причин почалась невиправдана надмірна централізація архівної справи в Україні та в СРСР в цілому. Слід наголосити, що зміцнення командно-адміністративних методів управління архівами відбувалось в контексті обмеження прав республік та формування культу особи Сталіна, повного придушення будь яких проявів демократії. Логічним продовженням такої політики в архівній галузі були тотальна політизація і одержавлення архівів, і як результат, підпорядкування архівної системи НКВС (1938 р.). Охарактеризуйте цей процес. Наведіть конкретні приклади.

Висвітлюючи питання, прослідкуйте процес формування в Україні, поряд з державними архівами, системи партійних архівних установ як складової частини архівного фонду Комуністичної партії. Покажіть основні етапи формування системи партійних архівів у довоєнний період.

Як підсумок, слід зазначити, що в 1920–1930 рр. був створений закритий, надсекретний партійний фонд, сформувалась замкнена архівна система ВКП(б), складовою якої були партархіви ЦК(б)У.

Починаючи висвітлювати третє питання, слід констатувати, що з початком гітлерівської агресії діяльність архівних установ України підпорядковувалась вимогам воєнного часу. Розкажіть про евакуацію архівних документів з України на Схід і понесені втрати під час вивезення архівних цінностей. Укажіть на причини таких надмірних втрат. Охарактеризуйте діяльність архівних установ в евакуації.

Слід дати оцінку політиці окупаційних німецьких властей щодо українських архівів. Викладіть основні завдання і форми роботи групи Кюнсберга та інших представників військової влади. Коли і як почалось масове обкрадання архівів і вивезення документальних комплексів? Оприлюдніть цифри, що свідчать про значні збитки українських архівів в результаті німецького грабунку українських архівів та невдало проведеної евакуації з боку радянського керівництва.

Четверте питання плану слід розпочати з того, що після закінчення Великої Вітчизняної та Другої світової війни основними напрямами розвитку вітчизняної архівної справи були відбудова архівів та їх приміщень, включення до Державного архівного фонду України архівних документів Закарпатської (1945 р.) та Кримської (1954 р.) областей, організація і розширення підготовки в республіці архівістів тощо. Зазначте, що попри повну підконтрольність архівної системи тоталітарному режимові, в повоєнний період намітились деякі елементи її демократизації, зокрема, передача в 1960 р. архівних установ з системи органів МВС УРСР у відання архівного управління при Раді Міністрів УРСР, видання путівників по архівах, друк архівних документів, розвиток наукової діяльності архівних установ та зростання їх мережі. З чим це було пов’язано? Назвіть ці причини. Оприлюдніть основні постанови уряду СРСР та України в галузі архівної справи.

Підкресліть, що попри всі позитивні явища, процеси лібералізації архівів в умовах партійно-бюрократичної системи проходили надто повільно. Тому в умовах «перебудовчих» процесів середини 80-х років ХХ ст. широкі кола громадськості стали домагатися розширення доступу до архівів, демократизації архівної системи. Назріла об’єктивна необхідність вироблення нової стратегії і тактики архівного будівництва на нових демократичних засадах. Назвіть і охарактеризуйте ці причини.

Варто почати викладення п’ятого питання з розвитку тези про те, що відновлення державної незалежності поклало початок новому етапу розвитку архівної справи України, відродженню її національних традицій, демократизації архівної системи. Слід назвати та охарактеризувати конкретні кроки незалежної держави, які допомагали досягти поставленої мети. Зокрема: передачу архівів компартії на державне зберігання, прийняття закону України «Про Національний архівний фонд і архівні установи» (1993 р. та нової редакції 2001 р.), розробку положень практично для всіх державних архівних установ та інших нормативно-правових актів, створення системи широкого доступу до архівної інформації, формування низки нових державних архівних закладів, підписання міжнародних угод про співпрацю в архівній галузі, налагодження системи архівної освіти тощо. Завершити свій виступ пропонуємо окресленням нових завдань та перспектив розвитку архівної галузі в Україні задля її демократизації та удосконалення.