Основний принцип майнової відповідальності за порушення законодавства про захист прав споживачів міститься в ст. 16 Закону України "Про захист прав споживачів". Згідно з положеннями цієї статті шкода, заподіяна життю, здоров' ю чи майну споживачів підлягає відшкодуванню в повному обсязі, якщо законодавством не передбачена підвищена міра відповідальності; право вимагати відшкодування збитку має будь-який споживач незалежно від того чи був він із продавцем у договірних відносинах; виготовлювач несе відповідальність за збиток, заподіяний життю, здоров' ю або майну споживача незалежно від рівня його наукових або технічних знань.
При цьому Закон покладає на споживача обов'язок довести:
1) наявність шкоди;
2) наявність дефекту в продукції;
3) наявність причинно-наслідкового зв' язку між шкодою та дефектом. Як і адміністративна, майнова відповідальність передбачається не
тільки Законом "Про захист прав споживачів", а також іншими нормативними актами. Зокрема відповідні санкції передбачені в Цивільному кодексі України; Законі України "Про рекламу" від 03.07.96 року; Законі України "Про інформацію" від 02.10.92 року; а також Законі України "Про забезпечення санітарного та епідеміологічного благополуччя населення" від 24.12.94 року.
|
|
На практиці нерідко виникають ситуації, коли товар (робота або послуга) заподіюють шкоду особам, ніяк не зв'язаним з виробником цього товару. Наприклад, при загорянні телевізора найчастіше збиток заподіюється не тільки майну власника телевізора, але і майну інших осіб. Така ситуація передбачена Законом, у силу якого вимагати відшкодування шкоди може будь-який потерпілий, незалежно від того, чи був він у договірних відносинах із особою, що завдала шкоду.