Показники економічної безпеки функціонування транспорту

Стан транспорту, що відповідає вимогам економічної безпеки, повинен характеризуватися набором певних ключових ресурсів і результуючих показників індикаторів - стабільності, за межами граничних значень яких система втрачає здатність забезпечення функціонування економіки країни.

Основні показники:

транспортоємкість валового внутрішнього продукту, вимірюваний у наведених т-км на величину ВВП. Це складний інтегрований показник, що залежить від зміни темпів перевізної роботи й стану економіки транспорту й народного господарства. Він відбиває рівні резерву провізний, пропускний і перероблювальної спроможностей транспортних комунікацій і вузлів. Нормальне значення транспортоємкості ВВП для транспортної системи України в цілому, певне експертним шляхом, перебуває в межах 1,08-1,10 наведених т-км на 1 грн. ВВП (у цінах 2008 р.);

ступінь зношування й старіння основних виробничих фондів, вимірювана відсотком зношування. Це ключовий показник працездатності транспорту при моніторингу й аналізі стану економічної безпеки. Певне експертним шляхом граничне значення зношування й старіння виробничих фондів (СВФ) транспорту склало 50 - 55 %. Нормальне, що полягають СВФ по експертній оцінці повинне характеризуватися ступенем зношування не більш 30 - 40 %, що забезпечує розширене відтворення транспорту;

рівень інвестицій у розвиток транспорту, вимірюваний у відсотках від загального об'єму інвестицій на розвиток економіки країни, є показником - індикатором, що визначають розвиток виробничих фондів, а також стійкість роботи транспортних споруджень і навігаційних систем. Цей показник тісно взаємозалежний з попереднім, однак може розглядатися і як самостійний. Граничне значення цього показника визначається мінімально потрібними інвестиціями на щорічне відновлення СВФ, що забезпечують можливість розширеного відтворення. Експертним шляхом визначити граничне значення цього показника вкрай складно, тому що воно залежить від багатьох факторів і загального стану економіки країни.

рівень імпорту технічних засобів транспорту, вузлів і запасних частин до них у відсотках від загальної кількості, що поставляються транспортних технічних засобів. Включення цього показника в перелік найважливіших індикаторів безпеки функціонування транспорту дає можливість визначити настання моменту критичної залежності від імпорту транспортних засобів і найважливіших видів споживаної їм продукції (максимально припустимого рівня задоволення попиту підприємств транспорту за рахунок імпортних поставок).

рівень виділюваних засобів на розвиток наукового потенціалу транспорту визначається як частка від доходів транспорту або від розміру виділених засобів на науку в цілому по країні (можливо у відсотках від ВВП). Нормальне значення цього показника повинне становити 2,0 - 2,5 %, а граничне - не нижче 1,0 % від величини доходів транспорту. Світовою практикою доведене, що виділення засобів на науку нижче 1 % протягом п'яти років веде до її деградації. В Україні в 2008 р. на транспортну науку було виділено менш 0,4 % від доходів транспорту.

рівень діяльності закордонних експедиторських фірм на національному ринку, вимірюваний у відсотках від загального об'єму перевізної роботи в міжнародному сполученні, характеризує розподіл цієї роботи між вітчизняними й закордонними перевізниками. Установлення граничного значення цього показника буде сприяти захисту вітчизняних перевізників на зовнішньому ринку транспортних послуг.

збиток транспорту країни через перемикання перевізної роботи із транспортних магістралей країни на закордонні транспортні комунікації або втрати можливих транзитних перевезень. Розмір збитку характеризує ефективність діяльності транспортних міністерств у конкурентній боротьбі за ринки транспортних послуг і одержання додаткових доходів.