Становлення і розвиток наукового стилю української мови

Практичне заняття №2

Тема: Науковий стиль і його засоби у професійному спілкуванні

План

1. Становлення і розвиток наукового стилю української мови.

2. Особливості наукового тексту і професійного наукового викладу думки.

3. Мовні засоби наукового стилю.

Література

1. Власенко Л.А. Фахова українська мова: Навч.посібник / Л.А.Власенко, В.В.Дубічинський, О.М.Кримець. – К.: Центр учбової літ., 2008. – С.10-33.

2. Мацько Л.І. Культура української фахової мови / Л.І.Мацько, Л.В.Кравець. – К.: ВЦ «Академія», 2007. – С.40-75.

3. Семеног О.М. Культура наукової української мови: Навч.посібник / О.М.Семеног. – Київ: Видавничий центр «Академія», 2010. – С.62-99.

4. Шевчук С.В. Українська мова за професійним спрямуванням. Підручник / С.В. Шевчук, І.В. Клименко. – К.: Алерта, 2012. – С.534-536.

Завдання 1. Прочитайте текст. Дайте відповідь на питання: Які українські журнали і громадські організації були причетні до розвитку української наукової мови?

Становлення і розвиток наукового стилю української мови

Науковий стиль української мови почав розвиватися із середини ХІХ ст. Перша серйозна спроба поставити питання про науковий стиль української мови в теоретичному плані належить П. Житецькому. Першою українською науковою установою справедливо вважають Львівське Наукове товариство імені Т.Г. Шевченка (1893), метою якого було творити науку українською мовою, що передбачало формування національної наукової термінології. У 1907 році було створено Українське наукове товариство у Києві.

Ці наукові установи видавали “Записки” та збірники матеріалів роботи різних секцій. Отже, з 90-их років ХІХ ст. науковий стиль української мови почав активне становлення. Спочатку були гуманітарна та суспільна сфери, а згодом і технічна. На кінець ХІХ ст. – початок ХХ ст. уже були вироблені загальнонаукова, гуманітарна і фахові термінології, що відображали рівень розвитку науки на той час: аналіз, синтез, аксіома. гіпотеза, процес, об’єкт, продуктивні сили, ґенеза, методологія, проблема, орган, опозиція, система, теорія, формула.

З організацією у 1921 році Інституту української наукової мови при Академії наук України почався новий період у становленні української науково-технічної термінології. Основним завданням Інституту було вироблення термінології з різних галузей знань і впровадження української мови в усі сфери суспільного життя. Однак уже з 30-их років ХХ ст. термінотворча діяльність була призупинена; тоталітарний режим, що утвердився в СРСР, жорстоко обірвав ці починання. Протягом наступних десятиліть головним завданням і темою дослідження українських термінологів було максимальне наближення української й інших національних термінологій до російської.

Сьогодні в Україні стандартизація термінології стала державною справою. Від розв'язання мовних питань, зокрема термінологічних, як відомо, залежать темпи державотворчих процесів, освіта, наука, виробництво потребує єдиної, зручної, логічної української термінології. З огляду на ці умови в Держстандарті України розроблено Концепцію державних систем стандартизації, метрології та сертифікації, схвалену урядом. У липні 1992 року спільним наказом Міносвіти та Держстандарту України створено Технічний комітет стандартизації науково-технічної термінології.

Закінчення процесу формування наукового стилю української мови в усіх його жанрових різновидах припадає на ХХ ст. Він досягає такого рівня розвитку, що дає змогу передати найскладніші здобутки людської думки в будь-якій сфері наукових знань. В українській науковій мові виробилися власні принципи використання словесних і граматичних засобів загальнонаціональної літературної мови, а також у ній представлені й індивідуальні манери письма відомих учених. Усе це є показником її стилістичної зрілості та багатства. (З підручника)

Завдання 2. Схарактеризуйте загальні вимоги до наукового тексту, опрацювавши матеріал підручника Л.Г. Погиби та ін.. (Українська мова фахового спрямування / / Л.Г. Погиба, Т.О. Гребіниченко, Л.М. Голіченко. – К.: Кондор Видавництво, 2012 – С. 350.).

Завдання 3. Заповніть таблицю «Мовні особливості наукового стилю» (опрацюйте матеріал підручника Мацько Л.І., Л.В. Кравець. Культура української фахової мови. – К.: ВЦ «Академія», 2007. – С.43-53 або знайдіть інформацію самостійно) (1,5 б.):

Завдання 4. Доберітьдо поданих слів та словосполучень нормативні варіанти, які вживаються в наукових текстах, користуючись довідковим матеріалом. (1 б.)

Відзив, в залежності, заключення, висновки по викладеному, відмінити, в деякій мірі, в кінці кінців, для наглядності, добавити, доказувати, досвід по розробці, задіяти, константувати, між тим, примірний, при наявності, приступати (до чого), навик, мова йде про, намітити, перечислити, підготовити, не дивлячись на, направляти, область виробництва, оточуюче середовище, по крайній мірі, поступати, пред’явити, при виробленні, признавати, приймати до уваги, приміняти, при таких умовах, рішити проблему, рахувати що, протирічити.

Довідка: деякою мірою, залежно від; висновок, закінчення; зрештою, врешті-решт; висновок з викладеного, скасувати, перенести, для унаочнення, додати, доводити, розпочинати, починати, відгук, залучити, констатувати, тим часом; скеровувати, спрямовувати, звертати; галузь виробництва; приблизний,орієнтовний; довкілля, навколишнє середовище; принаймні, щонайменше; за наявності, у разі; навичка; показувати, подавати; вступати до, надходити, чинити; під час вироблення, для вироблення; визнавати, брати до уваги, застосовувати, йдеться про; за таких обставин, у таких обставинах; накреслити, запланувати; перерахувати, перелічити; підготувати, незважаючи на, розв’язати проблему, вважати що, суперечити.

Завдання 5. Наведіть п’ять прикладів сталих словосполучень (фразеологізмів), які найчастіше вживаються у вашій майбутній професії. Уведіть їх у речення.

Завдання 6. Із поданих слів сформуйте пари з українських слів та їхніх іншомовних відповідників.

Уподібнення, неоднорідний, легітимний, узгодження, гетерогенний, відшкодування, координація, право, обізнаність, юстиція, законний, асиміляція, компенсація, вада, переважний, хаотичний, взаємодоповнювальний, домінантний, компетентність, дефект, безладний, комплементарний.