Загальна характеристика підстав припинення трудового договору, їх класифікація

Трудове право. Заняття №3

Термін припинення трудового договору є найбільш широким за обсягом і охоплює всі випадки закінчення дії трудового дого­вору, в тому числі за угодою сторін, внаслідок вибуття зі складу підприємства у зв'язку зі смертю та ін.

Розірвання трудового договору торкається лише випадків, коли трудовий договір припиняється з ініціативи будь-якої з його сторін.

Звільнення — термін, якому відповідає процедура технічного оформлення вже припинених трудових відносин. Проте термін "звільнення" застосовується також до всіх випадків припинен­ня трудового договору.

Припинення трудового договору є правомірним лише за таких умов:

- з передбачених у законі підстав припинення трудового договору;

- з дотриманням певного порядку звільнення з конкретної підстави;

- є юридичний факт, щодо припинення трудових правовідно­ син (розпорядження власника, заява працівника, відповідний акт третьої сторони — суду, військкомату).

Підставами припинення трудового договорує обставини, які визначаються законом як юридичні факти для припинення тру­дового договору. Трудове законодавство України передбачає за­гальні підстави припинення трудового договору (ст. 36 КЗпП).

При звільненні працівника в трудову книжку повинні вноси­тися записи про причини (підстави) звільнення відповідно до формулювання їх у законодавстві та з посиланням на відповід­ну статтю, пункт закону.

Про зміну власника підприємства і права працівників. Час­тина 3 ст. 36 КЗпП передбачає: "У разі зміни власника підпри­ємства, а також у разі його реорганізації (злиття, приєднання, поділу, виділення, перетворення) дія трудового договору праців­ника продовжується. Припинення трудового договору з ініціа­тиви власника або уповноваженого ним органу можливе лише у разі скорочення чисельності або штату працівників (пункт 1 частини першої статті 40)".

Тобто, зміна власника не тягне за собою обов'язкового звільнен­ня працівників. Таке може статися лише у разі, якщо новий власник буде провадити скорочення чисельності працівників або скорочення штату працівників. При цьому слід наголосити на нових положеннях КЗпП.

Законом України від 5 квітня 2001 р. № 2343 внесено зміни до статті 49-4 КЗпП, згідно з якими ліквідація, реорганізація підприємств, зміна форм власності або часткове зупинення ви­робництва, що тягнуть за собою скорочення чисельності або штату працівників, погіршення умов праці, можуть здійснюватися тільки після завчасного надання професійним спілкам інформації з цього питання, включаючи інформацію про причини наступ­них звільнень, кількість і категорії працівників, яких це може стосуватися, про строки проведення звільнення. Власник або уповноважений ним орган не пізніше як за три місяці з часу прийняття рішення проводить консультації з професійними спіл­ками про заходи щодо запобігання звільненням чи зведення їх кількості до мінімуму або пом'якшення несприятливих наслідків будь-якого звільнення. Професійні спілки, у свою чергу, мають право вносити пропозиції відповідним органам про перенесен­ня строків або тимчасове припинення чи скасування заходів, по­в'язаних з вивільненням працівників.

Класифікація підстав припинення трудового договору.

Всі підстави припинення трудового договору можна класифікувати залежно від двох критеріїв:

- виду юридичного факту, який є причиною припинення;

- волевиявлення яких саме суб'єктів спричинило припинення трудового договору.

За першим критерієм розрізняється припинення трудового договору в зв'язку чз певними подіями (закінчення строку дого­вору, смерть працівника), а за другим — у зв'язку з певними юридичними діями: взаємним волевиявленням сторін; ініціати­вою працівника; ініціативою власника або уповноваженого ним органу; Ініціативою третіх осіб, які не є стороною трудового до­говору; порушенням правил прийняття на роботу.

Розглянемо ці підстави.