2015-07-21
313
Підставою для нарахування орендної плати за земельну ділянку є договір оренди такої земельної ділянки.
Органи виконавчої влади та органи місцевого самоврядування, які укладають договори оренди землі, повинні до 1 лютого подавати органу державної податкової служби за місцезнаходженням земельної ділянки переліки орендарів, з якими укладено договори оренди землі на поточний рік, та інформувати відповідний орган державної податкової служби про укладення нових, внесення змін до існуючих договорів оренди землі та їх розірвання до 1 числа місяця, що настає за місяцем, у якому відбулися зазначені зміни.
Платником орендної плати є орендар земельної ділянки. Об`єктом оподаткування є земельна ділянка, надана в оренду.
Розмір та умови внесення орендної плати встановлюються в договорі оренди між орендодавцем (власником) і орендарем, але річна сума платежу:
1) не може бути меншою:
- для земель сільськогосподарського призначення - розміру земельного податку, що встановлюється у розглянутому вище порядку;
|
|
|
- для інших категорій земель - трикратного розміру земельного податку, що встановлюється у розглянутому вище порядку;
2) не може перевищувати:
а) для земельних ділянок, наданих для розміщення, будівництва, обслуговування та експлуатації об'єктів енергетики, які виробляють електричну енергію з відновлюваних джерел енергії, включаючи технологічну інфраструктуру таких об'єктів (виробничі приміщення, бази, розподільні пункти (пристрої), електричні підстанції, електричні мережі), - 3 % НГОЗЛ;
б) для інших земельних ділянок, наданих в оренду, - 12 % НГОЗД;
3) може бути більшою граничного розміру орендної плати, ніж зазначений у попередньому п.2, у разі визначення орендаря на конкурентних засадах.
Плата за суборенду земельних ділянок не може перевищувати орендної плати.
Податковий період, порядок обчислення орендної плати, термін сплати і порядок її зарахування до бюджетів застосовується відповідно до загального порядку для плати за землю, розглянутого вище.
