2015-07-14
310
У програмі на мові Pascal виділяють три основні частини -
- заголовок програми:
починається зі слова Program, за яким йде ім’я програми та у дужках визначаються засоби взаємодії з програмою: input - дані будуть вводитися з клавіатури, output - дані будуть виводитися на екран). Заголовок та всі його складові не э обов’язковим.
- частина узгоджень, описань:
МР Pascal використовує залізний принцип - всі імена, що використовуються у програмі, всі змінні, всі константи, всі процедури, всі стандарті модулі (бібліотеки стандартних програм) мають бути описані до їх застосування. У цьому блоці і описуюється все, що буде потім використано у програмі.
- виконуєма частина (тіло програми):
складається з операторів, які обробляють константи та змінні. В цій частині допустимо використовувати тільки ті імена, яки були описані вище! Оператори, що складають тіло програми, обов’язково обмежуються операторними дужками (спеціальні слова) - begin < тіло програми> end. (крапка в кінці обов’язкова).
У тілі програми оператори відокремлюються один від одного символом “; “, кількість операторів у рядку не обмежується, великі чи маленькі літери використовуються значення не має.
У програму рекомендується вставляти коментарі для пояснення сенсу дій в окремих фрагментах програми (у фігурних дужках): { m y coments}
Типи даних.
Тип даних задає:
1) область допустимих значень, які може прийняти змінна даного типу (тим самим визначається об’єм пам’яті, що відводиться під зберігання цієї змінної;
2) допустимі правила, операції та функції обробки конкретних типів даних.
Цілі числа.
Цілі числа представляються у ЕОМ за допомогою двійкових чисел, що можуть займати від 8 до 12 біт. Існують 5 підтипів цілого типу даних з різними діапазонами значень:
byte, 8 біт без знака, 0..255;
word, 16 біт без, 0..65535
shortint, 8 біт зі знаком, -128..127;
integer, 16 біт зі знаком, 32768..32768
longint, 32 біта зі знаком, -2147483648....2147483648
Дійсні числа.
Дійсні числа представляються у ЕОМ у форматі, що складається з мантиси та експоненти: 0.5Е-12 (0.5- мантиса, -12-експонента), 0.34Е8 (0.34 - мантиса, 8 - експонента). У запису дійсних чисел можливо використовувати форми з “плаваючою” крапкою (0.3Е5789) та фіксованою крапкою (35.789).
Дійсні числа можуть займати від 32 до 80 бітів.
Існують 5 підтипів дійсного типу даних з різними діапазонами значень: (single, real, double, extended, comp), який коливається у межах від 1.9Е-4951 до 1.1Е4932.
Ідентифікатор (ім’я) - центральне поняття мови програмування. За іменем можна звертатися до змінної, константи, процедури, функції. Ідентифікатор має обов’язково починатися з літери, загальна кількість символів 8-256.
Константа -величина, яка не змінює своє значення під час роботи програми. Константою може бути:
1) ціле число (-1, 234, 0);
2) дійсне число (1.43, -24.32, 123Е04, -12Е01,12Е-02);
3) символьний рядок (‘ котик’, ’ відповідь’);
4) іменована константа - описується у розділі узгоджень, і робить налагодження програми більш зручним
Приклад const pi =3.14; procent=5;
Змінна - величина, що змінює своє значення під час роботи програми і звертання до котрої іде тільки за іменем (ідентифікатором). У МП Pascal виділяють 5 стандартних типів змінних:
1) integer - цілий (значення - всі цілі числа);
2) real - дійсний (значення всі дійсні числа);
3) boolean - логічний (значення - true ______, false _____) (?);
4),5) char, string - символьний (значення - рядок символів).
