Завдання більшості інших біблійних писаній старого і нового завіту – маскування фатальної, голодоморної ролі Йосипа Огидного в історії абрамічного світу

Інакше навіщо церковникам, всупереч біблійному сюжетові прославляти Йосипа Огидного, як рятівника єгиптян, і називати його «Прекрасним»?

Вони ж бо знають, що основна частина 613 заповідей Повторення закону – великою мірою заснована на легенді про Йосипа Огидного. Про це знають усі християнські богослови та священики.

Знають вони також і про існування не таких вже й утаємничених сил, покликання яких – неухильно виконувати ветхозавітний «Закон і пророків» - тобто «Старий заповіт» - і кожен «значок» його і кожну «йоту», «аж поки не збудеться все». (Євангеліє від Матвея, розділ ІV, параграф 18).

А що таке «все»? А «все» - це, як свідчить історія стародавнього Єгипту (і не тільки!), не що інше, як вищезгаданий кінець світу, тобто рабство і національне небуття обезглавлених народів.

Про це чудово проінформоване різноконфесійне православне, греко-католицьке, католицьке та сектантське «духовенство». А якщо, безцеремонно займаючи найвищий рівень світоглядно-концептуальноі ніші влади української нації, шановне «духовенство» не поінформоване, – то ціна їм 30 срібняків!

Але духовенство мовчить.

А хто знає і 20 років підряд мовчить, не попереджуючи народ про можливу, в черговий раз штучно організовану, катастрофічну, злочинну кампанію тотального обезземелення та рабства українців на батьківській землі - той, згідно з усіма офіційними і неофіційними, європейськими і національними статтями кримінального, або звичаєвого Кодексу, є співучасником злочину проти людства, тобто завершального етапу геноциду українського народу за біблійним взірцем.

Яких ще аналогій потрібно українцям, щоб будь-якими способами та методами примусити попів та демоліберальних можновладців відмовитись від планів загарбання рідної української землі і винищення її народу?

Ті, хто користується високим ступенем української довіри, незалежно від конфесійної, російськомовної, українськомовної, католицької, протестантської, православної чи навіть атеїстичної орієнтації, мусять відчувати і найвищий ступінь відповідальності за життя і свободу співвітчизників.

* Торгсіни – під час найголодніших і найсмертоносніших місяців 1933 року більшовики, серед яких було чимало випускників синагогальних училищ та семінарій, додумались (чи не без допомоги біблії? С. С.) всюди повідкривати філії відбирання коштовностей в населення під назвою «Торговля с іностранцамі», в яких можна було придбати будь-які харчі та ласощі – хліб, ковбасу, рибу, олію, всяку колоніальну продукцію, але за золото та коштовності від голоду помираючих українців. Більшовицькі живодери добре знали, що голодна людина віддасть будь-яке багатство, навіть гору золота, за кусень хліба. Ось так українці виявились «іностранцамі» на рідній землі. Хіба можна забути таку «науку»? Хіба можна сьогодні допустити розпродаж Рідної Української Землі, без якої українці Ніхто, і назвуть їх Ніяк.

Северин СИВОЯР