Поняття та види об’єктів злочину

Об`єктом злочину є ті суспільні відносини, на які посягає злочин, завдаючи їм певної шкоди, і які поставлені під охорону закону про кримінальну відповідальність.

Сус-ні відносини, на які посягають злочини і які є об’єктами таких злочинів, дуже різноманітні. Найбільш поширеною є триступенева класифікація об’єктів «по вертикалі» (загальний, родовий і безпосередній). Загальним тут є вся сукупність охоронюваних крим. законом сус-х відносин (загальний об’єкт). У цю сукупність входять різні за своєю сукупністю відносини (життя і здоров`я людей, мирне співіснування держав, система господарювання тощо). Особливим – окремі однорідні чи тотожні за своєю соц. і економічною сутністю сус-і відносини, охоронювані певною сукупністю взаємозалежних крим.-правовихнорм (родовий об’єкт). Окремим – конкретні сус-ні відносини, охоронювані конкретними крим.-правовими нормами від конкретних злочинних посягань (безпосередній об’єкт).

Також є кваліфікація безпосередніх об’єктів злочинів «по горизонталі». Сутність цієї кваліфікації виявляється в тому, що на рівні безпосереднього об’єкта виділяються основний (головний) і додатковий об’єкти. Необхідність такої кваліфікації виникає тоді, коли 1 і той самий злочин одночасно заподіює шкоду декільком сус-м відносинам. Наприклад при розбої (ст.187) об’єктом злочину є власність та життя або здоров`я людини.

Тобто такі злочини мають кілька безпосередніх об’єктів, з яких законодавець, як правило, виділяє 1, найбільш важливий, що вирішальною мірою визначає сус-ну небезпечність даного злочину, структуру відповідного складу та його місце в системі Особливої частини КК.