Множин. злочинів: пон., види та ознаки

Під множин. злочинів необхідно розуміти вчинення 1 особою або у співучасті 2 або > самостійних закінчених або незакінчених злочинів.

Ознаки множинності:

1.Усі злочини, що складають множинність, вчиняються 1 й тією самою особою.

2.Множин. становлять 2 або > одиничних злочинів.

Чинне законодавство про КВ розрізняє 3 види множин.:А)Повторність злочинів (ст. 32); Б) Сукупність злочинів (ст. 33); В) Рецидив злочинів (ст. 34).

Повторність злочинів – це такий вид множин. злочинів, при якому особа вчиняє 2 чи > одиничних злочини, що передбачені, як правило, 1 й тією самою статтею Особ. Частини КК, незалежно від засудження за окремі з них.

Ознаки повторності злочинів:

а) особою (групою осіб) вчинено 2 або > самостійних одиничних злочинів.

б) одиничні злочини, що утворюють повторність, вчиняються неодночасно, тобто віддалені 1 від одного певним проміжком часу.

в) для повторності не має значення була або не була особа засуджена за раніше вчинений нею злочин.

г) повторність виключається, якщо за раніше вчинений злочин особа була звільнена від КВ, закінчилися строки давності або на цей злочин поширилася амністія чи за нього була погашена або знята судимість.

Сукупністю злочинів - вчинення особою 2 або > злочинів, передбачених різними статтями або різними частинами однієї статті Особливої частини КК, за жоден з яких її не було засуджено. Таким чином, при сукупності злочини:

1) особою вчинено 2 або > злочини;

2) кожен з них кваліфікується за різними статтями або за різними частинами однієї статті Особливої частини КК;

3) за жоден з них особа не була засуджена, тобто всі вони вчинені до винесення вироку хоча б за один з них.

Види сукупності: ідеальна – одним діянням вчиняються 2 або> злочинів, реальна – різними самостійними діями вчиняє 2 або > злочинів.

Рецидивом називають вчинення нового умисного злочину особою, яка мала судимість за умисний злочин (ст. 34 КК). Оскільки рецидив — це повторність злочинів, пов'язана з засудженням за попередній злочин, йому, насамперед, властиві ознаки:

1) рецидив має місце там, де особою вчинено 2 або > самостійних і тільки умисних злочини;

2) кожен з вчинених злочинів утворює собою одиничний злочин (різні його види);

3) злочини обов'язково віддалені певним проміжком часу, іноді дуже тривалим.

4) факт судимості створюється обвинувальним вироком суду, що вступив в законну силу із призначенням винному певного покарання.

Залежно від характеру злочинів, що входять у рецидив, він буває таких видів:

1) загальний рецидив – рецидив, що утворюється різнорідними злочинами.

2) спеціальний рецидив – рецидив, у який входять тотожні або однорідні злочини.

Залежно від кількості судимостей рецидив буває двох видів: простий рецидив є в тих випадках, коли особа має 2 судимості; складний - це рецидив злочинів, при якому особа має 3 і > судимості.

За ступенем сус. небезпеки: пенітенціарний – новий умисний злочин вчиняється особою, яка за раніше вчинений уми. злочин відбуває або відбула покарання у виді позбавлення волі; не пенітенціарний – новий умис. злочин вчин. особою, яка за раніше вчинений умис. злочин відбуває або відбула покарання менш суворе, ніж позбавлення волі.