Усі формули, якщо їх у записці більше однієї, нумерують арабськими цифрами в межах розділу. Номер формули складається з номера розділу та порядкового номера формули, які розділяються крапкою. Номер вказують з правої сторони аркуша на рівні формули в круглих дужках, наприклад:
. (2.1)
Значення символів та числових коефіцієнтів, які входять до складу формули, повинні бути наведені безпосередньо під формулою. Значення кожного символу записують з нового рядка в тій же послідовності, в якій вони наведені у формулі. Перший рядок розшифровування починається із слова “де” без двокрапок після нього, наприклад: напруження зминання на бокових поверхнях призматичної шпонки визначають із формули:
, (2.2)
де – розрахункове напруження зминання, МПа;
Т – крутильний момент, Т=240 Нм;
d – діаметр вала, d=40 мм;
– робоча довжина шпонки, =38 мм;
h – височина шпонки, h=8 мм;
t – глибина шпонкового пазу у валу, t=5 мм;
– припустиме напруження зминання =115 МПа.
Кожен символ у межах записки розшифровується один раз. Підстановку числових значень символів роблять у тій же послідовності, в якій вони наведені у формулі, тобто:
.
Посилання на номер формули у тексті дають у дужках, наприклад: “з формули (3.2)”.