Запис формул

Усі формули, якщо їх у записці більше однієї, нумерують арабськими цифрами в межах розділу. Номер формули складається з номера розділу та порядкового номера формули, які розділяються крапкою. Номер вказують з правої сторони аркуша на рівні формули в круглих дужках, наприклад:

. (2.1)

Значення символів та числових коефіцієнтів, які входять до складу формули, повинні бути наведені безпосередньо під формулою. Значення кожного символу записують з нового рядка в тій же послідовності, в якій вони наведені у формулі. Перший рядок розшифровування починається із слова “де” без двокрапок після нього, наприклад: напруження зминання на бокових поверхнях призматичної шпонки визначають із формули:

, (2.2)

де – розрахункове напруження зминання, МПа;

Т – крутильний момент, Т=240 Нм;

d – діаметр вала, d=40 мм;

– робоча довжина шпонки, =38 мм;

h – височина шпонки, h=8 мм;

t – глибина шпонкового пазу у валу, t=5 мм;

– припустиме напруження зминання =115 МПа.

Кожен символ у межах записки розшифровується один раз. Підстановку числових значень символів роблять у тій же послідовності, в якій вони наведені у формулі, тобто:

.

Посилання на номер формули у тексті дають у дужках, наприклад: “з формули (3.2)”.


Понравилась статья? Добавь ее в закладку (CTRL+D) и не забудь поделиться с друзьями:  



double arrow
Сейчас читают про: