Об’єктна модель документа (DOM)

Незважаючи на текстовий формат XML-документів, пошук інформації в них за допомогою традиційних послідовних методів є неефективним.

Після успішного синтаксичного розбору XML-документу дані, що містяться в ньому, зберігаються у пам’яті у вигляді деревоподібної структури. Така структура називається об’єктною моделлю документа – DOM.

Кожна сутність є вузлом. Вузол, що містить інші вузли, які називаються дочірніми, називається батьківським. Вузли одного рівня ієрархії називаються вузлами-браттями. Всі дочірні вузли називаються його вузлами-нащадками, а всі батьківські вузли – вузлами-предками.

В DOM існує єдиний кореневий вузол, що містить інші вузли. Кожен вузол – це об’єкт зі своїми властивостями, методами та подіями.

Асоційовані із певним вузлом властивості можуть бути застосовані для одержання його імені, значення, списку дочірніх вузлів.

Методи дозволяють створювати, додавати та вилучати вузли, завантажувати XML-документи.

Події виникають на момент завершення завантаження XML-документа, модифікації властивостей вузлів, тощо.

Всі ці властивості, методи та події постачаються XML-парсером у вигляді спеціальної бібліотеки, яка називається інтерфейсом прикладних програм API.

Інтерфейс для прикладних програм XML (SAX)

Як і DOM це простий програмний інтерфейс для роботи з XML (Simple API for XML, скорочено SAX).

SAX – специфікація API для послідовного отримання даних із структурованих XML-документів, яку запропоновано в 1998 році. В SAX реалізовано альтернативний підхід до синтаксичного аналізу XML-документів, який використовує модель, що ґрунтується на подіях (event based model). В процесі аналізу документа системою генеруються спеціальні повідомлення, які називаються подіями.

Приклади: [слайд на стор. 43-44, Lect_13.pdf].

Стек мов розмітки на основі XML

Стандарт XML визначає метамову, на основі якої визначаються специфічні предметно-орієнтовані мови розмітки даних:

ü MathML – для математичних формул;

ü WML – для бездротового зв’язку;

ü FpML – для обміну фінансовою інформацією;

ü CML – для опису хімічних формул;

ü SMIL – для мультимедійних презентацій;

ü VML – для графічної інформації;

ü PDML – для обміну промисловою інформацією між підприємствами та урядовими установами;

ü cXML – для здійснення господарських операцій через Internet, тощо.