Пролог і директиви XML

Будь-який XML-документ складається з прологу та кореневого елементу, наприклад: [слайд на стор. 11, Lect_13.pdf]

В наведеному прикладі пролог зводить до єдиної директиви (перший рядок), що вказує версію XML. Директива – це вираз, записаний у спеціальних тегах “<?” і “?>”, що містить вказівки програмі, яка оброблює XML-документ. В загальному вигляді директива виглядає так:

<?xml version=”1.0” encoding=”ISO-8859-1” standalone=”yes”?>

Значення атрибуту standalone yes говорить про те, що в даному випадку зовнішніх розділів документу немає.

За директивою слідує XML-елемент з унікальним ім’ям, який містить в собі всі останні елементи і називається кореневим.

Спеціальні символи

[слайд на стор. 13, Lect_13.pdf]

Обробка XML-документів.

Для обробки XML-документів використовують XML-парсери (аналізатори). Деякі аналізатори, що виконують перевірку на відповідність (validating parsers) на основі DTD-файла, спроможні перевірити структуру документа. Якщо XML-документ відповідає DTD-файлу, він вважається адекватним (valid).

Якщо аналізатор неспроможний виконати перевірку відповідності XML-документів DTD-файлам, він ігнорує їх у своїй роботі і називається аналізатором, що не виконує перевірку на відповідність (non validating parsers).

Якщо XML-парсер успішно виконав обробку XML-документа, який не має DTD-файла, документ вважається коректно сформованим (well formed).

Кожний адекватний XML-документ є коректно сформованим.

XML-документ розмітки листа

[слайд на стор. 16-17, Lect_13.pdf]