Особливості робочого циклу дизельного двигуна

У дизельному двигуні робоча суміш готується усередині циліндру, тому на процес сумішоутворення іде дуже мало часу (0,001 с), тобто в 10 – 12 разів менше, ніж в карбюраторному двигуні.

Процеси сумішоутворення і горіння в дизельному двигуні відбувається майже одночасно.

Для того, щоб паливо швидше і повніше згоріло, необхідне тонке і однорідне розпилення палива, достатня дальнобійністьструменю, рівномірний розподіл часток палива і організований рух повітря в камері згорання.

Для повного і швидкого згорання палива кількість повітря, що подається в циліндр, повинна перевищувати теоретично необхідну. Якщо при роботі карбюраторного двигуна на режимі середніх навантажень на 1 кг пального припадає 15 – 16,5 кг повітря, то при роботі дизельного двигуна на цьому ж режимі на 1 кг палива припадає 18 – 24 кг повітря. Великий надлишок повітря забезпечує повне згорання палива.

До системи живлення дизелів (рис. 8.1.) входять: паливний бак 1; фільтри грубої 4 та тонкої 18 очистки палива; паливопроводи; паливний насос високого тиску (ПНВТ) 12; всережимний регулятор частоти обертання; автоматична муфта випередження впорскування палива; форсунка; підкачувальні насоси 9, 10.

Паливопідкачувальний насос 10 дизеля КамАЗ-740 засмоктує паливо з бака крізь фільтри грубої й тонкої очистки. Паливопроводами низького тиску паливо надходить до насосу високого тиску 12, який розміщено між рядами циліндрів. Відповідно до порядку роботи циліндрів насос подає паливо паливопроводами високого тиску до форсунок 6, розташованих у головках циліндрів. Форсунки розпилюють і впорскують паливо в камери згорання. Паливопідкачувальний насос подає до ПНВТ більше палива, ніж потрібно для роботи дизеля, тому надлишкове паливо, а з ним і повітря, що потрапило до системи, дренажними паливо проводами 20, 21 відводяться з насосу 10 і фільтра тонкої очистки 18 назад у паливний бак 1. Паливо, що просочилося крізь зазор між корпусом розпилювача та голкою форсунки, зливається в бак відповідними паливопроводами 5 і 1 5.