2015-07-14
1200
Під кваліфікуючими ознаками розуміють передбачені законом притаманні
частині злочинів відповідного виду суттєві обставини, що відбивають типовий, значно змінений порівняно з основним складом злочину ступінь суспільної небезпечності вчиненого й особи винного та вплив на
законодавчу оцінку вчиненого й міру відповідальності. Отже, кваліфікуючі ознаки використовуються у кримінальному праві як засіб диференціації кримінальної відповідальності для конструювання більш небезпечного виду діянь і відповідно для визначення у законі нових меж караності порівняно з тими, які передбачені за вчинення основного складу злочину.
Кваліфікуючою ознакою хуліганства з ч. 2 є його вчинення групою осіб. Групове хуліганство означає, що у вчиненні дій, зазначених у ч. 1 даної статті, брали участь дві чи більше особи. Кваліфікуючими ознаками за ч. 3 вказаної статті виступають: - здійснення вказаних дій особою, раніше засудженою за хуліганство. Особа, раніше засуджена за х. – це особа, у якої така судимість не знята і не погашена в установленому порядку; - опір представникові влади або представникові громадськості, виконуючому обов`язки з охорони громадського порядку або іншим громадянам, що припинили хуліганські дії. (активна протидія цим особам). Дії, зазначені в ч. 4 полягають у їх здійсненні із застосуванням вогнепальної або холодної зброї або іншого предмета, спеціально пристосованого або заздалегідь заготовленого для нанесення тілесних ушкоджень.
Загальна характеристика злочинів проти моральності.
Злочини проти моральності (293 - 296) – умисні суспільно небезпечні посягання наморальні основи життя суспільства. Об`єктом даних злочинів є сукупність суспільних відносин, що суспільну моральність. Суспільна моральність – це погляди, уявлення і правила, що визначають поведінку, духовні та моральні якості, необхідні людині в суспільстві, та відповідні правила, що визначають умови нормального громадського життя людей.. Об`єктивна сторона цих злочинів становлять дії. Суб`єктивна сторона характеризується прямим умислом. Суб`єкт – фіз осудна особа, яка досягла 16 р. розрізняють: 1) посягання на основні моральні принципи і цінності у сфері духовного і культурного життя суспільства (297, 298, 299, 300); 2) посягання на основні принципи моральності у сфері статевих відносин (ст. 301, 302, 303; 3) посягання на основні принципи моральності у сфері морального і фізичного розвитку неповнолітніх (ч.2 ст. 299 тощо).
