Відмежування непокори (ст. 402) від опору начальникові (ст.404)

Відмежування непокори (ст. 402) від опору начальникові (ст.404) проводиться за - об`єктивною стороною цих злочинів. З об`єктивної сторони непокора вчиняється шляхом відкритої відмови виконати наказ начальника або іншого умисного невиконання наказу. Відмова виконати наказвважається відкритою, коли підлеглий, отримавши наказ, в категоричній формі заявляє чи іншим чином демонструє, що він наказ виконувати не буде. Інше умисно невиконання наказу полягає у тому, що підлеглим наказ начебто приймається до виконання, але насправді умисно не виконується. Злочин вважається закінченим з моменту відкритої відмови від виконання наказу або з моменту умисного його невиконання, незалежно від настання наслідків. (формальний склад). ОС за ст. 404 полягає в опорі начальникові, а також іншій особі, яка виконує покладені на неї обов`язки з військової служби, або примушування їх до порушення цих обов`язків. Опір – перешкоджання начальникові або іншій особі виконувати покладені на неї обов`язки з військової служби. При опорі винний намагається не допустити виконання начальником або іншою особою службових обов`язків, не дати йому можливості діяти в даній конкретній ситуації відповідно до закону, вимог військових статутів. Під примушуванням розуміються дії, спрямовані на те, щоб примусити начальника чи іншу особу порушити обов`язок з військової служби, тобто вчинити незаконні дії в інтересах того, хто примушує, або діяти всупереч інтересам служби. Примушування передбачає наявність конкретної незаконної вимоги до зазначених осіб. Злочин вважається закінченим з моменту опору або примушування, незалежно від досягнення винним своїх цілей. (формальний склад).