Вимоги до конструкції ізотермічних фургонів

До них відносяться такі ж техніко-експлуатаційні вимоги, як і до фургонів загального призначення, а додаткові умови пов’язані з особливими властивостями окремих вантажів.

Необхідно пам’ятати, що існують ізотермічні фургони без спеціального та з спеціальнім обладнанням: тимчасовим, або постійним джерелом холоду; системою обігріву внутрішнього кузову; системою зрошення продуктів, які перевозяться (наприклад, свіжої зелені); системою штучного клімату. Додаткові вимоги, що пред’являють до конструкції ізотермічного кузова-фургона:

1) високі теплотехнічні якості;

2) мала власна вага;

3) надійне ущільнення дверей;

4) підвищені антикорозійні властивості кузова-фургона;

5) придатність кузова до санітарної обробки вантажного приміщення.

Ізотермічні властивості фургонів характеризуються загальним коефіцієнтом теплопередачі К, який збільшується з часом завдяки зволоженню та осіданню ізоляції, а також утворенні щілин в кузові фургона.

Цей коефіцієнт експериментально визначається за формулою:

К= Q_n/ S(Тз-Тв) (5.1)

де Q_n – кількість тепла або холоду, яка необхідна для підтримання постійної температури в середині кузова, ккал;

S –середня площа поверхні кузова транспортного засобу, м²;

Т₃, Т_в – середня температура, відповідно, ззовні і всередині кузова, °С. Середня площа поверхні S кузова – це середня геометрична поверхня внутрішньої S_B і зовнішньої S₃ площ кузова

S = S_B-S₃. (5.2)

Якщо фургон має форму паралелепіпеда, то середньою внутрішньою температурою Т_в кузова є середня арифметична температура, яка вимірюється на відстані 0,1 м від стінок в наступних 14-ти точках: у 8-ми внутрішніх кутах кузова і в центрі 6-ти внутрішніх площин кузова. Такий же порядок застосовується при визначенні середньої зовнішньої температури, але точки заміру беруться з зовнішньої сторони.

Середня температура (Т_сер) стінок кузова визначається, як середня арифметична середньої зовнішньої і внутрішньої температур кузова, тобто

Т_сер= (Тз+Тв)/2 (5.З)

Режим рахується постійним, якщо виконуються дві умови:

1) коливання середньої зовнішньої і внутрішньої температур кузова не перевищують ±0,5°С на протязі 12-ти годин;

2) різниця між теплопродуктивністю, яка вимірюється на протязі не менше 3-х годин до і після 12-ти годинного періоду повинна складати менше 3%.