Аналіз рентгенограм при защемленій грижі

При хронічних ускладненнях гриж може розвиватися клініка часткової кишкової непрохідності. На обзорній рентгенограмі органів черевної порожнини відмічається гіперпневматоз та помірне розширення у приводящій петлі кишки.

При защемлені гриж розвивається клініка гострої кишкової непрохідності, на обзорній рентгенограмі органів черевної порожнини відмічаються рівні ріднини та «чаші Клойберга» (горизонтальні рівні ріднини з наявністю газа над ними).

2. Симптом відхилення калитки.

При натужуванні хворого грижове випинання дає відхилення разом з калиткою назовні в протилежний бік.

Особливості обстеження хворих з синдромом грижового випинання:

1. При опитуванні хворого необхідно визначити:

Скарги на:

А) Наявність випинання передньої стінки черева:

Локалізація випинання - пахова ділянка над пупартовою зв`язкою, пахова ділянка нижче неї, пупкова зона, біла лінія черева, спігелева лінія, зона раніше виконаної операції.

Б) Біль:

1.локалізація болю (в зоні грижового випинання, по всьому череву)

2.інтенсивність болю (слабкий, помірний, сильний)

3.ірадіація болю (в передміхурову залозу у чоловіків, в піхви у жінок, в черевну порожнину, в калитку)

4.характер болю (постійний, переймоподібний), зв`язок з актом дефекації

5.чи були аналогічні напади болю раніше

В) Послідовно виявляються інші скарги:

1.особливості відходження калу і газів

2.нудота, блювота

3.вправимість випинання в черевну порожнину

4.здуття черева

5.зміни температури тіла (в яких межах підвищена)

6.зміни з боку інших органів та систем (дизуричні розлади при пахвинній грижі виникають при наявності у грижовому мішку сечового міхура)

Анамнез захворювання та життя:

А) З чим пов`язує початок захворювання (підняття надмірних тяжкостей, кашель, пронос, перенесені операції, особливо з дренуванням черевної порожнини, травми живота)

Б) Коли і куди звернувся за медичною допомогою:

1.яке отримував лікування до надходження в клініку, його ефективність

2.коли доставлений в лікарню (дата, година)

В) Можливі інші причини виникнення захворювання

Г) Умови життя та праці, що могли зумовити виникнення захворювання

Д) У жінок – акушерсько-гінекологічний анамнез:

1.кількість вагітностей

2.кількість родів

3.дата останніх місячних

4.чи були останні місячні вчасно

2.Фізікальне обстеження:

Огляд:

А) Загальний огляд:

1.ступінь тяжкості стану хворого

2.поведінка хворого: спокійна або неспокійна

3.температура тіла, частота пульсу

4.стан язика (сухий, вологий)

5.стан зеву та мигдалин

6.стан нижніх кінцівок

Б) Огляд:

Грудної клітини

Живота:

1.втягнутий, вздутий

2.симетричний, асиметричний

3.ступінь участі передньої черевної стінки в акті дихання

4.наявність випинання передньої стінки черева (локалізація)

Пальпація:

А) Пальпація випинання з визначенням консистенції, вмісту грижового мішка та розмірів.

Б) Визначення місцевих проявів захворювання при пальцевому дослідженні випинання в паховій, стегновій, пупковій ділянках та по білій лінії черева або післяопераційного рубця, пальпація пахових кілец, визначення симптому “кашльового поштовху”.

Прояви ускладнених гриж: наявність випинання, невправимість випинання при пальпації, негативний симптом “кашльового поштовху”

В) Визначення перитонеальних симптомів та їх локалізація

Г) Визначення симптомів з боку інших органів та систем

Перкусія:

А) Грудної клітини

Б) Живота:

Наявність тимпаніту над грижовим випинанням буде свідчити про порожнинний орган в грижовому мішку, а тупий звук – при наявності в мішку сальника чи сечового міхура

Аускультація:

А) Грудної клітини

Б) Живота:

На підставі отриманих даних після опитування хворого (скарги, анамнез захворювання та життя) і його фізікального обстеження (огляд, пальпація, перкусія, аускультація) проводиться обгрунтування попереднього діагнозу.

3. Діагностична програма з аналізом даних додаткових досліджень:

По швидкій допомозі при підозрі на ускладнені грижі – підрахунок кількості лейкоцитів у крові, потім загальноклінічний аналізкрові з виявленням змін у лейкоцитарній формулі – її зсув вліво, збільшення ШОЕ. Загальноклінічний аналіз сечі (зміни можливі при ковзній грижі з сечовим міхуром у грижовому мішку та при перитоніті). Виконання оглядової рентгенограми черевної порожнини при підозрі на наявність ускладнень грижі (гіперпневматоз, «чаші» Клойбера та затемнення).

4. Диференційний діагноз:

При синдромі грижового випинання проводиться:

-між ускладненими грижами (защемлення, невправимість, запалення, копростаз) та неускладненими;

-між паховими грижами та стегновими

-між паховими грижами та ліпомами, пухлинами, інфільтратами з запаленням лімфатичних вузлів в паховій ділянці, водянкою оболонок яєчка і сім`яного канатика.

5. Клінічний діагноз:

Вказується нозологічна одиниця та форма перебігу захворювання, наявні ускладнення - на підставі клініко-статистичної класифікації (дивись “Уніфіковані клініко-статистичні класифікації хвороб органів травлення”. Відомча інструкція. Дзяк Г.В., Березницький Я.С., Філіпов Ю.О. з співав.- Київ, Дніпро-VAL, 2004).

6. Організаційно-лікувальна тактика:

Визначається необхідність госпіталізації для планового або ургентного оперативного втручання (показання до операції, передопераційна підготовка, післяопераційне ведення хворого з визначенням груп лікарських препаратів та напрямків їх дії).

При лікуванні ускладнених гриж важливе значення має визначення життєздатності защемленої кишки. Ознаки життєздатності кишки: блідо-рожевий колір та блискучість сировинної оболонки, еластичність стінки кишки, наявність перистальтики та пульсації

судин брижі. Якщо заходи що до відновлення життєздатності кишки не приносять результату, виконують резекцію некротичної ділянки кишки, додатково мобілізувавши і видаливши 35-40 см привідної петлі і 15-20 см петлі, що відводить.

Контрольні питання щодо самоперевірки підготовки до заняття:

1. Важливість вивчення перебігу захворювань, що відносяться до синдрому грижового

випинання?

2. Що виявляють при опитуванні хворого з синдромом грижового випинання?

3. Чому важливо виявити усі скарги, що в наявності у хворого з синдромом грижового випинання?

4. Чому важливо знати дату та час початку захворювання у хворого з синдромом грижового випинання?

5. Чому важливо знати яке попереднє лікування проводилося хворому з синдромом грижового випинання?

6. Як можуть умови життя та праці вплинути на виникнення та перебіг синдрому грижового випинання?

7. Чому важлива наступна послідовність в опитуванні хворого: збирання скарг, анамнезу хвороби та життя?

8. Що виявляють при огляді пахової ділянки?

9. Чому можливе виникнення випинання в паховій ділянці?

10. Які зміни можна виявити при пальпації випинання стінки черева?

11. Які зміни можна виявити при пальцевому дослідженні пахових кілець?

12. Особливості фізікального обстеження хворого з підозрою на защемлену грижу?

13. Особливості фізікального обстеження хворого з підозрою на невправиму грижу?

14. Особливості фізікального обстеження хворого з підозрою на копростаз та запалення грижі?

15. Особливості фізікального обстеження хворого з підозрою на пахову, стегнову, пупкову та вентральну післяопераційну грижі?

16. На чому базується обгрунтування попереднього діагнозу захворювань при синдромі грижового випинання?

17. За якими принципами формується перелік захворювань для проведення диференційного діагнозу?

18. Чому в клінічному діагнозі важливо відобразити не тільки нозологічну форму захворювання, але й його перебіг та ускладнення?

19. Чому для формування клінічного діагнозу важливо використовувати клініко-статистичну класифікацію хвороб?

20. Що важливо визначити при формуванні лікувальної тактики у хворих з грижами та для попередження синдрому “малої черевної порожнини”?