Об’єктивне дослідження

Загальні дані:

а) ступінь тяжкості стану хворого,

б) поведінка хворого:

- спокійна

- неспокійна – змінює положення, стогне

в) температура тіла, прискорення частоти пульсу, зниження АТ, ЧП, ЧД

г) стан язику (сухий, вологий),

д) стан зеву та мигдалин

е) колір шкіри (блідий, наявність венозної сітки на передній черевній стінці)

Дослідження органів черевної порожнини:

огляд живота:

1.втягнутий, вздутий, збільшений в об’ємі при асциті.

2. ступінь участі в акті дихання (відставання правої або лівої половини живота, асиметрія живота),

пальпація живота:

а) з’ясовується локалізація болю та напруги м’язів черевної стінки, наявність

новоутворень, локалізація, рухомість, розміри її в сантіметрах (окреслити її

контури), гіперестезія шкіри живота,

б) наявність виразкових симптомів,

в) наявність перитонеальних симптомів та їх локалізація (захисне напруження м’язів,

симптоми Щоткіна-Блюмберга, Менделя).

г) перевіряються симптоми захворювань із східною клінічною картиною

перкусія живота:

а. притуплення по фланках,

б. збільшення печінкової тупості,

в. виражений тимпаніт

аускультація живота: - наявність та підсилення перистальтичних шумів.

ректальне дослідження:

- визначається нависання склепіння піхви, наявність інфільтрату, пухлиноподібних утворень, кров, слиз на рукавичці, наявність гемороїдальних

вузлів.

На підставі отриманих даних після опитування хворого (скарги, анамнез захворювання та життя) і його фізікального обстеження (огляд, пальпація, перкусія, аускультація) проводиться обґрунтування попереднього діагнозу.

Діагностична програма з аналізом даних додаткових досліджень

1.Лабораторні дослідження крові (по швидкій допомозі – підрахунок кількості еритроцитів та гемоглобіну крові, гематокриту, дефіцит ОЦК), аналіз калу на приховану кров

2.Ректороманоскопія

3.Фіброколоноскопія

4.Ірігографія

5.УЗД органів черевної порожнини.