Проведення проби Неймарка

При відсутності вільного газу в черевній порожнині і наявності клінічних даних перфоративної виразки проводять пневмо­гастрографію (проба Неймарка):

- при положенні хворого на лівому боці в його шлунок вводять зонд;

- через зонд у шлунок вводять шприцом Жане 500 мл повітря;

- після введення повітря хворому роблять пов­торно оглядову рентгенограму черевної порож­нини (при навності газу під куполом діафрагми підтверджують перфорацію);

Особливості обстеження хворих з перитонеальним синдромом:

1. При опитуванні хворого необхідно визначити:

Скарги на:

А) Біль:

1.локалізація болю (права половина черева, праве підребер’я, ліва половина черева, ліве підребер’я, права здухвинна ділянка, епігастрій, інші ділянки, по всьому череву)

2.інтенсивність болю (слабкий, помірний, сильний)

3.іррадіація болю (в праве стегно, в поперекову ділянку, в зовнішні статеві органи, праве плече і інш.)

4.характер болю (постійний, переймоподібний, оперізуючий – симптом Блайса), зв`язок з актом дефекації, рухом, кашлем

5.чи були аналогічні напади болю раніше

Б) Послідовно виявляються інші скарги:

1.особливості відходження калу і газів, характер стулу –нормальний, пронос, затримка

2.нудота, блювота (одноразова, багаторазова), чи наступає полегшення після блювання

3.здуття черева

4.зміни температури тіла (в яких межах підвищена)

5.зміни з боку інших органів та систем

Анамнез захворювання та життя:

А) Дата і час початку захворювання:

З чим пов`язує початок захворювання (на тлі повного здоров’я або після приймання їжі та її характером – м’ясна, рослинна, погрішність у дієті, зловживання алкоголем; фізичним перевантаженням, положенням тіла), попередня локалізація болю, початок гострий або раптовий

Б) Коли і куди звернувся за медичною допомогою:

1.яке отримував лікування до надходження в клініку, його ефективність

2.коли доставлений в лікарню (дата, година)

В) Можливі інші причини виникнення захворювання

Г) Умови життя та праці, що могли зумовити виникнення захворювання

Д) У жінок – акушерсько-гінекологічний анамнез:

1.кількість вагітностей

2.кількість родів

3.дата останніх місячних

4.чи були останні місячні вчасно

2.Фізікальне обстеження:

Огляд:

А) Загальний огляд:

1.ступінь тяжкості стану хворого

2.поведінка хворого: спокійна (лежить на спині, правому, лівому боці) або неспокійна (змінює положення тіла, метушиться, стогне)

3.температура тіла, частота пульсу

4.наявність забарвлення шкіри

5.стан язика (сухий, вологий, обкладений, яким нальотом)

6.стан зеву та мигдалин

7.стан нижніх кінцівок

Б) Огляд:

Грудної клітини

Живота:

1.втягнутий, вздутий

2.симетричний, асиметричний

3.ступінь участі передньої черевної стінки в акті дихання (відставання якоїсь ділянки черева в диханні, асиметрія пупка)

Пальпація:

а) з’ясовується локалізація болю та напруги м’язів черевної стінки, наявність інфільтрату, локалізація, рухомість, розміри його в сантиметрах (окреслити його контури), гіперестезія шкіри живота;

б) наявність перитонеальних симптомів та їх локалізація (симптом Вінтера – передня стінка черева не приймає участь у диханні, симптом Краснобаєва - захисне напруження прямих м’язів черева, симптом Розанова – «іванця-киванця», симптоми Щьоткіна-Блюмберга, Менделя – при легкому постукуванні по стінці черева виникає біль);

в) перевіряються симптоми захворювань із східною клінічною картиною (симптом

поколочування по поперековій ділянці Пастернацького, діафрагмального нерву, симптоми непрохідності кишечнику і інш.);

г) при вагінальному та ректальному дослідженні – нависання склепіння і тазової очеревини, болючість (“крик” Дугласа), вибухання та болючість передньої стінки прямої кишки – симптом Куленкампфа.

Перкусія:

А) Грудної клітини

Б) Живота:

Наявність симптомів Раздольського, зміни в перкуторних межах печінки, жовчного міхура, наявність печінкової тупості, притуплення звуку по фланках черева справа та зліва, внизу черева.

- Спіжарного симптом - зникнення печінкової тупості при перкусії;

- Де Кервена симптом -притуплення перкуторного звуку у відлогих відділах живота;

Аускультація:

А) Грудної клітини

Б) Живота:

Наявність чи відсутність перистальтичних шумів.

На підставі отриманих даних після опитування хворого (скарги, анамнез захворювання та життя) і його фізикального обстеження (огляд, пальпація, перкусія, аускультація) проводиться обґрунтування попереднього діагнозу.

3. Діагностична програма з аналізом даних додаткових досліджень:

Діагностична програма у хворих з перитонітом формується на базі попереднього діагнозу:

А) Лабораторне обстеження:

а) клінічний аналіз крові (лейкоцитоз зі зрушенням лейкоцитарної формули вліво до юних форм, токсична зернистість лейкоцитів)

б) клінічний аналіз сечі (наявність білка, еритроцитів, циліндрів), діастаза сечі