Методика розучування пісень

Спочатку педагог виразно виконує пісню. Потім розповідає про її характер, пояснює значення важких слів та виразів. Потім пісня виконується ще раз. На наступних етапах розучування педагог ставить запитання дітям перевіряючи чи вірно вони зрозуміли зміст пісні. Пропонує повторити мелодію, чисто співаючій дитині, або підгрупі. Співати потрібно більш повільно, так діти краще запам’ятовують мелодію. Якщо в пісні є заспів і приспів, то треба починати з приспіву: він повторюється у кожному куплеті і діти його краще запам’ятовують.

Щоб краще запам’ятати мелодію, корисно співати без поетичного тексту по фразах, за показом педагога, чи після його показу. Час роботи над піснею залежить від її складності, об’єму співочих навичок, пам’яті дітей та кваліфікації педагога.

Для активізації процесу запам’ятовування корисно використовувати ілюстрації, малюнки, інсценування пісні, якщо дозволяє її зміст, або відповідні рухи.

На наступних етапах дуже важливо звертати увагу на те, щоб діти починали кожний куплет водночас, без спізнення.

Побудуйте проблемний виклад однієї з тем з природознавства (тема за вибором). Обгрунтуйте можливість і доцільність вибору цього методу навчання в конкретній ситуації. В чому полягає специфіка знань, якими повинні оволодіти молодші школярі під час використання проблемного викладу?

Суть проблемного викладу полягає у тому, що У. створює про­блемну ситуацію, формулює проблемне завдання, сам його розв'язує, пока­зуючи дітям етапи, їх послідовність, зразок міркування на кожному з них.

Загальна структура методу проблемного викладу включає такі ос­новні дії взаємозв'язаної діяльності вчителя і учнів:

Учитель: створює проблемну ситуацію;

формулює проблему у вигляді проблемного завдання;

розв'язує проблемне завдан­ня, називає кожний етап і пока­зує хід міркування;

у процесі роботи формулює риторичні запитання, на які сам відповідає;

здійснює опосередкований контроль за ходом сприймання та усвідомлення не тільки влас­не предметних знань,але і знань про діяльність розв'язання цілісної проблеми, її логіку.

Учень: сприймає, усвідомлює, осмис­лює, запам'ятовує власне пред­метні знання та знання про хід розв'язання цілісної проблеми;

її етапи, послідовність їх виконан­ня, особливості міркування на кожному з них;

міркує разом з учителем, до цього його спонукають рито­ричні запитання, а також роз­криття змісту процесуальної сторони діяльності розв'язання проблеми, її логіку.

Основна мета застосування проблемного викладу — це засвоєння уч­нями знань про основні етапи розв'язання проблеми, їх зміст і послі­довність виконання.

Форма реалізації цього методу у процесі навчання — це проблемна розповідь.

Критеріями вибору проблемного викладу є відповідність власне пред­метного змісту тим вимогам, за якими його зміст дає можливість створи­ти проблемну ситуацію і сформулювати проблему, а також певний рівень загальної готовності учнів до усвідомленого сприймання проблемного викладу.

Тема. Як виростити нову рослину без насіння.

Мета: продовжити формувати поняття рослина - живий організму, сформувати уявлення про способи вегетативного розмноження рослин за допомогою різних органів, формувати вміння розмножувати кімнатні та інші рослини, виховувати естетичні почуття.