Види музичної діяльності на уроках музики

Основні види музичної діяльності на уроках музики:

1. музичне сприйняття;

2. хоровий спів – один з найулюбленіших видів музичної діяльності дітей. Його значення: сприяє розвиткові не лише музичних здібностей і голосу дитини, а й мисленню, мовленню, розширенню словникового запасу. Хоровий спів, викликаючи яскраві емоції, впливає на естетичні й моральні почуття.

3. дитяча музична творчість. Серед цікавих і корисних видів дитячої творчості можна виділити:

- імпровізацію. Найпоширенішими є співацькі і інструментальні. Одним із завдань є складання мелодії на запропонований літературний текст. Ритмічна імпровізація (складання ритму).

- творення мелодії та акомпанементу.

- гра на дитячих музичних інструментах.

- музико-ритмічні рухи.

Розвиток дитячої музичної творчості залежить від наявності творчих здібностей школярів, продуманої системи відповідних завдань, емоційної налаштованості дітей на творчість, якій сприяє спільна діяльність, упевненість учнів у своїх силах, розкутості. У початковій школі більш доречні комплексні уроки, на яких учитель використовує різні види музичної діяльності, коли компоненти уроку ізольовані один від одного

Побудуйте евристичну бесіду двома способами. Назвіть прийом, використаний для створення проблемної ситуації. Прокоментуйте методику організації евристичної бесіди. Вкажіть на різницю між двома способами її організацїї.На матеріалі теми ”Рослини лісу”.

Евристична бесіда — це спосіб організації творчої діяльності шко­лярів через розв'язання проблеми у співпраці з У. Функція У. полягає у постановці с-ми запитань, керу­ванні пошуком нових знань і способів діяльності, в показі способу отримання відповідей на ті запитання-підпроблеми, на які учні не мо­жуть відшукати відповідь самостійно.

У початкових класах евристична бесіда реалізується двома способа­ми.

Наведемо приклад першого способу евристичної бесіди, проведеної на уроці за темою «Рослини лісу» (3(2) клас), у процесі формування уяв­лення про ранньоквітучі рослини. Учитель показує гербарії та малюнки різних квітучих рослин і ставить запитання:

— Як називається ця рослина? За якими ознаками ви її впізнали?

— В яку пору року вона квітне?

Гербарії та малюнки рослин, які квітнуть ранньою весною, закріплюються на одній частині дошки, а ті, які квітнуть влітку,— на іншій. Щодо першої групи вводиться термін «ранньоквітучі». Форму­люється проблема: чому одні рослини (підсніжник, гусяча цибулька, анемона) зацвітають ранньою весною, коли ще холодно, а інші (грици­ки, жовтець та ін.) влітку.

Підпроблема І. Які органи мають ранньоквітучі рослини?

Діти під керівництвом учителя розглядають будову кожної ранньо-квітучої рослини і називають її органи. Після цього порівнюють будову розглянутих рослин й роблять висновок, що всі ранньоквітучі рослини, крім кореня, стебла, листків, квіток, з яких утворяться плоди з насінням, мають цибулину або кореневище

Підпроблема 2. Які органи мають рослини, які зацвітають влітку?

Виконуються аналогічні дії. Результати їх узагальнюються у виснов­ку, що всі рослини, які зацвітають влітку, мають такі органи: корінь, стебло, листки, квітки, плоди з насінням.

Підпроблема 3. Чим відрізняється будова ранньоквітучих рослин і

тих, які квітнуть улітку?

Учні порівнюють будову обох груп і формулюють висновок: ранньоквітучі рослини на відміну від тих, які квітнуть улітку, мають цибулину.

Підпроблема 4. Яке значення має цибулина у ранньоквітучих рос­лин? Цю підпроблему розв'язує учитель, міркуючи вголос, оскільки у дітей недостатньо опорних знань і умінь для самостійного пошуку відповіді.

— Які умови необхідні для життя рослин? (Світло, тепло, повітря, вода, поживні речовини).

— Весною сонце світить, але не дуже гріє, тому тепла ще мало. Грунт холодний. А з холодного ґрунту рослини не можуть брати воду і поживні речовини. Без них рослина не змогла б рости. Де вона їх бере за цих умов? Поживні речовини містяться у цибулині.

Отже, у ранньоквітучих рослин є цибулина, в якій містяться поживні речовини. За допомогою поживних речовин рослини зацвітають ранньої весни.

Далі разом з учителем учні формулюють висновок стосовно основної проблеми.

Другий спосіб - проблема розв'язується поетапно. При цьому у співпраці з У. у. виконують окремі етапи. Інші етапи цілісного процесу розв'язання проблеми може виконувати У. або самі у., якщо вони готові до такої діяльності.

Результатом є нові знання та уміння. Вона здебільшого використ. на етапі засвоєння нових знань, умінь і навичок. Не менш важливе значення має ця бесіда на етапі застосування засвоєного змісту як одного із способів організації виконан­ня школярами творчих завдань.

Однак учителеві слід добре пам'ятати, що вибір евристичної бесіди здійснюється за визначеними критеріями: відповідністю змісту та за­гальної і локальної готовності учнів. Одним з важливих аспектів методики бесіди є логіка її побудови та здійснення. Система запитань повинна відповідати одній з логічних форм думки: індуктивній (від одиничних і конкретних фактів до загаль­них висновків) або дедуктивній (від загальних положень, зако­номірностей до їх конкретизації в одиничних об'єктах).

Билет №18