Як чинник кардинальних;шін в організації
Як випливає з попереднього параграфа, Йоган Гутенберг
помер у злиднях і фактичному забутті сучасниками. Такою,
мабуть, є доля багатьох геніїв, талановитих, принципових і
чесних особистостей, заслуги яких, за свідченням тієї ж
історії, поціновуються суспільством, на жаль, лише після завершення
їхнього земного життя.
По смерті першодрукаря залишилися його дивовижні
витвори, а ще — учні, послідовники, які після погрому В
Майнці розійшлися по всіх краях, стверджуючи і примножуючи
силу дітища свого Учителя. Цікаво, що одним з
перших відновив Гутенбергову друкарню у Страсбурзі його
учень Йоган Ментель, де незабаром видрукував справжні
книжкові фоліанти — велику за розмірами Біблію латинською
мовою, а також твори світських авторів, з-поміж
яких — Вергілія.
,Ч|)уіні|)стサа н ('і! |х т і і світі І | 7
ІІоіііііроиіія За даними “ New Encyclopedia” Функа і
друкарства Вагнала (США), лише протягом першого
в Свропі півстоліття від часу виходу в світ Гутенбер-
гового першодруку (1450— 1500 роки) в світі
було видруковано способом, запропонованим
німецьким винахідником, понад шість тисяч назв книг
А за підрахунками російського дослідника В. Люблінського,
загальний наклад таких видань за цей період міг сягнути 12
мли примірників (“ На заре книгопечатания”. Ленінград,
1959). Звичайно, шо найшвидше нова справа пускала корені
в країнах, що межували з Німеччиною. Наведена нижче таблиця
наочно демонструє темпи та географію покриття великих
і малих європейських міст друкарнями протягом другої
половини XV століття.
Крупним центром випуску і світової торгівлі книгами
стала до кінця XV століття, скажімо, італійська Венеція. Перший
друкарський прес було тут встановлено 1469 року, і вже
до 1500 року в місті нараховувалося понад 400 друкарів. З
цієї кількості варто згадати імена братів Йогана та Вінделі-
118 ІІОЧЛТКИ ДРУКЛІ ' СТВЛ в СВІТІ
Країна Рік заснування
друкарства
Кількість міст,
де працювали
друкарні
Кількість
друкарень у цих
містах
Німеччина
Італія
Франція
Голландія
Іспанія
Англія
3 2
на Спірів. Так, протягом лише одного року (1476) вони надрукували
17 назв книг, з-поміж яких — “Божественна комедія”
Данте, “Сонети” Петрарки.
Наведений приклад спростовує поширену раніше тезу,
шо в перші десятиліття свого існування західноєвропейське
друкарство “працювало” виключно на релігійні потреби.
Справді, друкарі країн Північної Європи випускали переважно
Біблії, Псалтирі, Молитовники. Проте епоха Просвітництва
внесла свої корективи не лише в роботу майстрів пензля,
скульпторів, архітекторів, а й друкарів. Італійці, скажімо,
друкували здебільшого твори римських та грецьких класиків,
оповідання світських письменників сучасності. З ’явилися такі
види друкованої літератури як памфлет, полемічний трактат,