Раніше створення й поширення релігійних текстів через
рукописні книги вважалося винятковою прерогативою монастирів,
які не могли не перебувати під контролем церкви.
Активне поширення друкарства, перетворення його в рід занять
значної кількості світських людей зробило майже неможливим
контроль за змістом релігійної літератури. Крім
того, новий спосіб множення книг спонукав до появи нових
жанрів і нових тем, з-поміж яких — полемічні твори, памфлети,
які викликали найбільше занепокоєння в релігійних
колах. Тому спроби приборкати друкарів, обмежити їхню
діяльність, спрямувати у вузьке русло релігійних потреб виглядають
закономірними.
Світська влада
Причини незадоволення владною верхівкою становленням
друкарства були здебільшого такими, як і в першому
випадку. Вельможі та їхні прислужники, переважно з числа
диктаторів або невігласів, швидко переконалася в силі і небезпеці
друкованого слова. Особливо, якщо воно не було
підконтрольним і йшло врозріз з їхніми інтересами. Тому
поява перших друкованих текстів, що були владі невгодними,
призвела до масових і жорстоких санкцій проти друкарів.