Невербальне спілкування

Реферат з етнопедагогіки

студентки 21 групи

факультету початкового навчання

Рауткіної Марії Олегівни

Науковий керівник:

кандидат педагогічних наук,

доцент К.А. Юр’єва

Харків – 2012

Зміст

Вступ

1. Невербальне спілкування

2. Роль невербального спілкування

3. Етикет невербального спілкування

Висновок

Список використаних джерел

Вступ

В даний час в процесі спілкування та взаєморозуміння людей неостаннє місце відводиться так званим «невербальній спілкування» - мовижестів і рухів.

Ми дуже часто звертаємося до цього способу передачі інформації, спілкуючисьз друзями, родичами, діловими партнерами, колегами і з тими, зким лише на мить стикаємося нас повсякденне життя. Він багато в чомувизначає як реакцію на оточуючих, так і їх ставлення до нас. Вартотільки свідомо поставитися до цих безмовним сигналами, які миодночасно і подаємо, і приймаємо, як ми відразу відкриємо для себеможливість більш ефективного і дійсного їх використання.

Учені до цих пір сперечаються про те, якою мірою здатність до мовижестів є природженою, як швидко вона розвивається в той період, колилюдина вчиться говорити, і якою роль в її розвитку відіграє наслідуванняоточуючим. Найсучасніші подання дозволяють думати, щоздатність читати чужі думки властива всім людям. Простіше кажучи, самірізні зовнішні ознаки, такі як вираз обличчя або напрямок погляду,допомагають нам здогадатися про почуття інших людей і про їх наміри щодовідношенню до вас.

З тих пір, як вчені вперше зацікавилися невербальноїкомунікацією, було виявлено безліч дивовижних речей. Мабуть, самедивовижне - це те вкрай незначна кількість слів, які єзначимими в розмові віч-на-віч, в порівнянні з величезною кількістюсигналів, які передаються за допомогою жестів і пов'язаних з ними символів. Задумку експертів, до двох третин повідомлень, отриманих яким - абоучасником бесіди, надходить з невербальних каналах зв'язку. Поряд змовним сприйняттям, між людьми, постійно курсують повідомлення, яківони беруть і на які вони реагують, перш ніж свідомість піддасть їхраціональному аналізу.

1. Невербальне спілкування

Спілкування без слів – спілкування найбільш ємне і достовірне.

Спілкуючись, ми слухаємо не лише словесну інформацію, але й дивимося вочі один одному, сприймаємо тембр голосу, інтонацію, міміку, жести (див.схему 1). Слова передають нам логічну інформацію, а жести, міміка, голосцю інформацію доповнюють.

Невербальне спілкування - спілкування без допомоги слів часто виникає несвідомо. Воно може або доповнювати і підсилювати словесне спілкування,або йому суперечити і послаблювати. Хоча невербальне спілкування і єчасто несвідомим процесом, в даний час воно досить добревивчено і для досягнення потрібного ефекту з успіхом може контролюватися.

Невербальне спілкування - найбільш древня і базисна формакомунікації. Наші предки спілкувалися між собою за допомогою нахилу тіла,міміки, тембру й інтонації голосу, частоти дихання, погляду. Ми і заразчасто розуміємо один одного без слів [1-3].

Невербальна мова настільки потужний і загальний, що часто ми легкорозуміємо собаку, що вона хоче. Собака ж вгадують багато нашихвчинки, наприклад, заздалегідь знає, коли ми йдемо з нею гуляти, а коли вирушаємо на вулицю без неї.

Деякі тварини живуть поодинці, наприклад, ведмеді. Тому в них нерозвинений невербальнамова (наприклад, міміка, положення вух, оскал морди).
У результаті добродушний з вигляду ведмідь може відважити ляпас дресирувальника. При дресируванні тварин зі слаборозвиненою невербальною мовою слід бути особливо обережними.

Невербальне спілкування - не так сильно структурований, як вербальне.
Не існують загальноприйняті словники і правила компонування (граматика) жестів, міміки, інтонації, за допомогою яких ми в змозі однозначно передати свої почуття. Така передача залежить від дуже багатьох факторів і часто відбувається неоднозначно. Навмисна передача - творчий процес, яким професійно займаються артисти кіно і театру. При цьому кожен артистпередає одну й ту ж роль по-різному. Ми не раз бачили одні й ті самі ролі ввиконанні різних артистів, одні й ті ж фільми, зняті різнимирежисерами.

Навмисна передача почуттів, яких у нас немає - важкий, якщо взагалі можливий процес. Саме тому артисти під час зйомок намагаються вжитися в образ і відчувати ті ж самі почуття, які вони намагаються передати. Часто ми таку невдалу гру помічаємо і говоримо, що фільм – невдалий: актори грають неприродно, наприклад, переграють. І все-таки за допомогою невербальної мови ми висловлюємо свої почуття: любов і ненависть,переваги і залежності, поваги і презирства.

Частина невербальної мови універсальна: всі діти однаково плачутьі сміються. Інша частина, наприклад жести, різниться від культури докультурі. Невербального спілкування зазвичай виникає спонтанно. Ми зазвичай формулюємо свої думки у вигляді слів, наші ж поза, міміка та жести виникають мимоволі, крім нашої свідомості.

2. Роль невербального спілкування

Можна обдурити словами, але не можна обдурити голосом.

Слова добре підходять для передачі логічної інформації. У той жечас почуття краще передаються не вербально. Згідно з оцінкамивчених 93% інформації, що передається при емоційному спілкуванні, проходить поневербальних каналах комунікації [4].

Невербальне спілкування важко контролюється навіть професійними артистами. Їм для цього необхідно входити в образ, що є складним творчим процесом, не завжди виходить і вимагає репетицій. Томуневербальне спілкування є істотно більш надійним, ніж вербальне.
Ми можемо контролювати частину параметрів невербального спілкування. Але миніколи не будемо в змозі контролювати всі параметри, так як людинаможе тримати в голові одночасно не більше 5-7 факторів [5].

Невербальне спілкування, як правило, спонтанно і ненавмисно. Його нам подарувала природа як продукт багатьох тисячоліть природного відбору.
Тому невербальне спілкування - дуже ємко і компактно. Оволодіваючи мовою невербального спілкування, ми набуваємо ефективний і економічний мову.
Моргнувши оком, кивнувши головою, помахав рукою, ми передаємо свої почуття швидше і краще, ніж зробили б це за допомогою слів.

Свої почуття і емоції ми можемо передавати без слів. Невербальну мову використовується і при словесному спілкуванні. За його допомогою ми:
• підтверджуємо, пояснюємо або спростовуємо передану словесним шляхомінформацію;
• передаємо інформацію свідомо чи несвідомо;
• висловлюємо свої емоції та почуття;
• регулюємо хід розмови;
• контролюємо і впливаємо на інших осіб;
• заповнюємо недолік слів, наприклад, при навчанні їзді на велосипеді.

Розмовляючи з партнером, ми бачимо його міміку, жести, які намкажуть, що дійсно думає і відчуває наш співрозмовник. Так, що сидитьспіврозмовник, нахилившись уперед, повідомляє нам, що хоче говорити сам.
Відхилившись ж назад, він уже сам хоче нас слухати. Нахилене вперед підборіддя свідчить про вольового натиску, бажання жорстко відслідковуватисвої інтереси. Якщо ж підборіддя підняте, а голова пряма, то партнер вважає себе в позиції сили.

Керуючи своєю невербальною мовою, ми можемо викликати бажаний для нас образ. Виступаючи перед аудиторією в якості експерта, нам слід викликати образ компетентного, впевненого у собі фахівця. В іншому випадку нашу думку ніхто не повірить. Більш того, своє враження про нас аудиторія складе в перші кілька секунд нашого виступу.

Якщо ми вийдемо на трибуну з сутулій спиною, голос буде звучати мляво, а слова виявляться зім'ятими, то нам навряд чи вдасться переконати присутніх прийняти наші пропозиції, якщо тільки аудиторія не буде нас вважати заздалегідь першокласним фахівцем і незаперечним авторитетом.

Невербальне мова допомагає нам скласти більш чітку і адекватну думка про партнера. Постукування пальцями по рукоятці крісла свідчить про нервове напруження. Стислі у замок руки - про закритість. Переважання приголосних в мові - про переважання логіки над почуттями: співрозмовник, швидше,
"Фізик", ніж "лірик".

3. Етикет невербального спілкування

Більша частина інформації передається невербальними засобами спілкування.

Міміка, жести відіграють велику роль в оцінці оточуючими рівня вихованості тієї чи іншої людини (співрозмовника). Наприклад, деякі люди не знають, що робити зі своїми руками. Незайняті руки тримаютьспокійно. Якщо є звички смикати що-небудь, стукати пальцями постолу, клацати великими пальцями, чухати потилицю чи за вухом, масажувати руками щоки або пальцем перенісся, демонструвати розглядати своїнігті і т.д., то від них потрібно відучитися. Непристойно вказувати пальцем. Чи не відставляють мізинець під час їжі, куріння.

Під час розмови рот рукою не прикривають, не ляскають співрозмовника поплечу, не смикають гудзик його піджака, не штовхають його ліктем, наструшують з його або зі свого одягу пилинки (щоб зняти нитку чи волосся зодягу співрозмовника, запитують у нього дозвіл). При розмові жестикуляцію зводять до мінімуму. Тільки деякі слова і фрази, такі як
«Сідайте, будь ласка», «Познайомтеся, будь ласка», «Можна вам представити?»і т. д. супроводжуються відповідним жестом.

Жести повинні бути скупі, неразмашістие, визначені: легкий кивок голови (затвердження), нерізкий помах пензля (а не всієї руки) на додаток досказаного, нерізкий поворот голови при зверненні до когось або у відповідь назвернення до вас. При відвідуванні інших країн особливо уважно стежать засвоїми жестами. Так, жест «все про 'Кей» (все добре), добре відомий увсіх англомовних країнах, а також в Європі та Азії, в інших країнах маєзовсім інше походження і значення. У Франції він означає «нуль»або «нічого». У Японії - «гроші», а в деяких країнах Середземноморського басейну цей жест використовується для позначення гомосексуальності чоловіки.

Піднятий вгору великий палець в Америці, Австралії, Англії та Новій
Зеландії має два значення: Спроба зловити повну машину («зупини») і
«Все в порядку».

Якщо піднімають місце великого середній палець, то це маєобразливе значення - «сядь на це». У Греції жест з підняттям великогопальця означає «заткнись». В італійців це означає цифру «1».

Говорячи про себе, європеєць покаже рукою на груди, а японець - на ніс.

Коли француз чи італієць стукає себе по голові, це значить, що вінвважає будь-яку ідею дурною. Якщо британець або іспанець шлепнет себе долонею по лобі, то тим самим він покаже оточуючим, що задоволений собою. Тимже самим жестом німець висловлює своє крайнє обурення по відношенню до кого -небудь. Голландець, стукаючи по лобі і при цьому витягаючи вказівний палець,повідомляє, що ідея йому сподобалася, але він вважає її злегка божевільною.
Там же, у Голландії, поворот вказівного пальця біля скроні означає, що хтось сказав дотепну фразу.
Підняті брови в Німеччині означають захоплення; в Англії – вираз скептицизму.
Італієць висловлює недовіру, коли постукує вказівним пальцем поносі. Цей же жест в Голландії означає, що промовець або про кого говорять знаходиться в стані алкогольного сп'яніння.
Коли Француз чимось захоплений, він з'єднує кінчики трьох пальців, підносить їх до губ і, високо піднявши підборіддя, посилає в повітря ніжний поцілунок.
Якщо він протирає вказівним пальцем підставу носа, то ця означає, що він не довіряє тому, про кого говорять.
У деяких африканських країнах сміх означає подив або замішання.

В Алжирі чи Єгипті арабська жест подзиванія схожий з російським жестом прощання.
Багато жести не фіксуються свідомістю, але повною мірою передають настрійі думки людини. Якщо є бажання здобути славу уважним і цікавим співрозмовником, то треба розбиратися в жестах і міміці. Отже,
- Якщо пальці рук зчеплені. Можливо три варіанти: схрещені пальці рукна рівні особи, лежать на столі, лежать на колінах. Цей жест означає розчарування бажання співрозмовника сховати своє негативне ставлення;
- Захист рота рукою (це можуть бути тільки кілька пальців або кулак).
Цей жест означає, що слухає відчуває, як ви брешете;
- Чухання і потирання вуха. Цей жест свідчить про те, що людина наслухався вдосталь і хоче виявити;
- Чухання і потирання шиї. Даний жест говорить про сумніви іневпевненості людини;
- Пальці в роті. Цей жест говорить про внутрішньої потреби в схвалення іпідтримці;
- Співрозмовник потирає чоло, скроні, підборіддя, прикриває обличчя руками - цесвідчить про те, що він не налаштований розмовляти в даний момент з ким-небудь;
- Людина відводить очі - це є найбільш яскравим показником того, що він щось приховує;
- Схрещування рук на грудях співрозмовника сигналізує про те, що краще закінчити розмову або перейти на іншу тему.
Необхідно якомога швидше закінчити розмову. Якщо співрозмовник при схрещуванні рук обхоплює плечі, то це означає, що він вже готовий перейти врукопашну;
- Жест «пощипування перенісся», поза «мислителя», коли підпирають щоку --це жести міркування й оцінки;
- Ображений чоловік найчастіше приймає таку позу. Він піднімаєплечі й опускає голову. Якщо співрозмовник прийняв саме цю позу, то тему розмови слід поміняти;
- Якщо ваш співрозмовник ходить по кімнаті, це означає, що розмова цікавить його, але йому треба подумати, перш ніж прийняти рішення;

Людина самовдоволена і зрозуміла складає кисті рук разом.

Впевнену в собі людину, яка хоче показати свою перевагу над іншими, можна розпізнати по жестах «закидання рук за спину з захопленням зап'ястя» і «закиданням рук за голову».

З такою людиною спілкування важко. Тому якщо хочуть привернути його до себе, то нахиляються трохи вперед з простягнутими долонями і просять пояснити що-небудь. Інший спосіб полягає в копіюванні жесту.

Людина, яка під час розмови тримається руками за бічні країстільця або його руки лежать на колінах, хоче припинити розмову. У такому випадку бесіду відразу припиняють.

По тому, як слухає, випускає дим сигарети, можна визначити його ставлення до співрозмовника і до розмови. Якщо він випускає дим постійно вгору, це означає, що він налаштований позитивно і розмова йому подобається.
Якщо дим спрямований вниз, то людина, навпаки, налаштована негативно, причомучим швидше він випускає дим, тим більше розмова йому неприємний.

Хода також є важливим визначальним чинником у сьогочасноїстан людини. Якщо руки знаходяться в кишенях або він ними махає,якщо він дивиться під ноги, знаходиться в пригніченому стані. Людина, уякого руки зчеплені за спиною, а голова опущена, чимось стурбований.

Опущені плечі і піднята голова - налаштований на успіх, контролюєситуацію. Похилена набік голова - співрозмовник зацікавлений. Потирання століття - співрозмовник говорить неправду. Підняті плечі означають, що співрозмовник напружений і відчуває небезпеку від вас.

Для того, щоб досягти бажаної мети в бесіді, мало бути уважною людиною, необхідно самому використовувати під час бесіди жести відкритості, які допоможуть привернути до себе співрозмовника, викликати його на відверту розмову і залишити про себе найсприятливіші спогади.

Висновок

Спілкування включає в себе вербальні і невербальні канали передачі інформації. При цьому інформація, що надходить з невербальних каналах, може, як підкріплювати, так і суперечити з повідомленням, що передається за допомогою слів. Невербальна мова менш контрольована свідомістю, ніж вербальна, а тому і більш достовірна. Якщо інформацію, що надходить з невербального каналу, суперечить інформації, отриманої з вербального, то вірити слід невербальній.

Розуміння тонкощів мови жестів може поліпшити і спростити ваші відносини з оточуючими людьми. При будь-якій взаємодії з іншою людиною мета полягає у спілкуванні, проте дуже часто наші жести при цьому неясні вкращому випадку і суперечливі в гіршому. Якби добре ви не знали когось, ніхто з нас не може читати думки іншого, так що все, що поліпшило б спілкування, є цінним. Однак перед тим як застосувати ваше новезнання в повсякденному житті, подумайте про те, чого ви хочете досягти.

Список використаних джерел

1. Дерябо С. Гросмейстер спілкування: Навч. посібник / В. Ясвін, С. Дерябо. – М.: Сенс, 2000.
2. Панасюк А. Ю. А що у нього у підсвідомості?: Навч. посібник / А. Ю. Панасюк – М.:Справа, 1997.
3. Треньов М.М. Управління конфліктами: Навч. посібник / М.М. Треньов – М.: ПРИОР, 1999.
4. Mark L., Hickson III and Don W. Stacks. Nonverbal communications:studies and applications. (Dubuque, Iowa: Brown, 1984).
5. Ларичев О.І. Наука і мистецтво прийняття рішень: Навч. посібник / О. І. Ларичев – М.: Наука, 1979.
6. Мала енциклопедія етикету: Підручник – М.: «РИПОЛ КЛАССИК», 2000.