Загальні вимоги

3.1 Роботодавець згідно з чинним законодавством зобов’язаний забезпечити безпечні та сприятливі умови праці на підприємстві.

3.2 На кожному підприємстві необхідно мати систему управління охороною праці і нарядну систему, а також службу охорони праці.

3.3 На проведення гірничих робіт необхідно видавати письмові наряди. На роботи підвищеної небезпеки необхідно видавати наряд-допуск згідно з Положенням про застосування нарядів-допусків при виконанні робіт підвищеної небезпеки на підприємствах та організаціях Міністерства металургії СРСР (далі - НПАОП 1.2.00-4.02-90), затверджений Держпроматомнаглядом і Міністерством металургії (далі - Мінмет) СРСР від 23.05.90. Наряд на роботу видається тільки у ті виробки (вибої), де відсутні порушення правил безпеки, а також наряди щодо усунення порушень правил безпеки в них. У віддалені від основних робочих місць виробки (вибої) дозволяється посилати одночасно не менше двох досвідчених працівників тільки після огляду цих виробок (вибоїв) особами технічного нагляду. Перелік віддалених від основних робочих місць виробок (вибоїв) зобов´язаний затвердити технічний керівник шахти (рудника) щомісяця.

3.4 На кожній шахті (руднику) необхідно мати пиловентиляційну службу (далі - ПВС).

На шахтах (рудниках), які працюють в режимі гідрозахисту, ПВС допускається не створювати. Для контролю за вентиляцією наказом технічного керівника шахти (рудника) необхідно призначити посадову особу.

3.5 Для забезпечення контролю за якісним і безпечним веденням гірничих робіт, а також відповідною маркшейдерською і геологічною документацією на кожній шахті (руднику) необхідно мати маркшейдерську та геологічну служби.

3.6 Вимоги безпеки на об’єктах, розташованих на поверхні шахти (рудника), необхідно регламентувати відповідними до специфіки цих об’єктів нормативними актами з охорони праці.

3.7 Гірничі роботи на кожному підприємстві проводяться за спеціальними дозволами, які видаються відповідного до чинного законодавства.

3.8 Гірничі роботи необхідно виконувати у відповідності з проектами та паспортами. У випадках зміни гірничогеологічних (виробничих) умов гірничі роботи припиняються до внесення коректив та перезатвердження проектів і паспортів.

3.9 План розвитку гірничих робіт щорічно необхідно переглядати та узгоджувати з органами Держнаглядохоронпраці та гірничорятувальною службою.

3.10 Проектувати та експлуатувати шахти (рудники) з видобування уранових руд необхідно відповідно до вимог Закону України “Про видобування і переробку уранових руд”, Санітарних правил експлуатації уранових копалень №86-118 (далі - НПАОП 0.03-1.71-86), затверджених Міністерством охорони здоров´я СРСР від 1986 р. та норм радіаційної безпеки України НРБУ-97 (далі - НПАОП 0.03-3.24-97), затверджених наказом Міністерства охорони здоров´я (далі – МОЗ) України від 14.07.97 №208.

3.11 Для кожного гірничого підприємства необхідно розробляти план ліквідації аварій (далі - ПЛА).

3.12 Усі підприємства в період будівництва, реконструкції, експлуатації, ліквідації або консервації необхідно забезпечувати обслуговуванням державними воєнізованими гірничорятувальними службами (далі - ДВГРС) відповідно до Гірничого Закону України, Закону України “Про аварійно-рятувальні служби” та Типового положення про професійні воєнізовані аварійно-рятувальні формування (далі - НПАОП 0.00-4.10-93), затвердженого наказом Держнаглядохоронпраці від 29.12.93 №138 та зареєстрованого у Міністерстві юстиції (далі – Мін´юст) України 05.04.94 за №67/276.

3.13 На підприємстві необхідно вести облік усіх працівників, які спустились в шахту (рудник) та виїхали (вийшли) з неї. Кожний працівник після виїзду з шахти (рудника) зобов´язаний негайно здати світильник у лампову, а в лампових з самообслуговуванням установити акумуляторний світильник на зарядний пристрій. Відповідальність за організацію обліку несе особисто керівник шахти (рудника).

Якщо через годину після закінчення зміни не усі працівники повернули світильники, то старший працівник лампової зобов’язаний занести їх прізвища та робочі номери до “Журналу запису прізвищ осіб, які не здали світильники після закінчення зміни” (Додаток 1) і одночасно повідомити про це керівництво шахти (рудника). Керівництво шахти (рудника) зобов’язане вжити негайно відповідних заходів.

3.14 Усі особи під час перебування в шахті (руднику) повинні мати індивідуальні акумуляторні світильники. Спуск в шахту (рудник), пересування по виробках, а також виконання усіх робіт необхідно здійснювати з ввімкненим індивідуальним акумуляторним світильником. На кожній шахті (руднику) необхідно мати кількість справних світильників на 10% більше облікового складу підземних працівників.

3.15 Усіх працюючих на підземних роботах та на поверхні шахти (рудника) необхідно забезпечити індивідуальними засобами захисту, спецодягом, спецвзуттям та інше відповідно до їх професії і встановлених норм.

Усім працівникам перед спуском в шахту (рудник) необхідно видавати справні, індивідуально закріплені ізолюючі саморятівники. На кожній шахті (руднику) необхідно мати кількість справних саморятівників на 10% більше облікової кількості працюючих у найбільшій зміні. Керівник ПВС шахти (рудника) за участю представників ДВГРС зобов´язаний щомісячно перевіряти саморятівники на справність та складати про це відповідний акт.

3.16 Кожне робоче місце необхідно забезпечити необхідним згідно відповідних норм провітрюванням та освітленням, засобами для оповіщання про аварії і привести в стан необхідної безпеки для роботи (відсутність завислих кусків породи, справне кріплення тощо).

Рухомі частини обладнання, що становлять собою джерела небезпеки, необхідно огородити, за винятком частин, огородження яких неможливе через їх функціональне призначення (робочі органи і системи подачі вибійних машин, конвеєрні стрічки, ролики тощо).

Якщо машини або їх виконавчі органи, що становлять небезпеку для людей, не можна огородити (пересувні машини, конвеєри, канатні й монорейкові дороги, штовхачі, маневрові лебідки тощо), необхідно облаштувати попереджувальну сигналізацію про пуск машини в роботу і засоби зупинки та відключення від джерел енергії.

Примусовий попереджувальний сигнал необхідно облаштувати звуковим тривалістю не менш як 6 секунд, і який був би чутним в усій зоні, небезпечній для людей.

3.17 Під час працевлаштування на підземні роботи, переведення з однієї дільниці на іншу працівників у супроводі осіб технічного контролю необхідно ознайомити з виходами із шахти (рудника) на поверхню шляхом безпосереднього проходу від місця роботи по виробках. На глибині 200 м та більше ознайомлення працюючих з виходами допускається здійснювати тільки до ствола шахти (рудника) з підйомом по ньому на кілька сходових помостів. Особи технічного контролю зобов´язані через кожні 6 місяців здійснювати повторне ознайомлення усіх працюючих на шахтах (рудниках) з виходами, а у разі зміни виходів – негайно. Про ознайомлення працюючих з виходами на поверхню необхідно заносити до «Журналу реєстрації ознайомлення працівників з виходами» (Додаток 2).

3.18 Усі гірничі виробки, що тимчасово не використовуються, необхідно перекривати ґратами, а виробки, роботи в яких закінчені, погашати або закривати щільними перемичками для запобігання можливості доступу в них людей.

3.19 Входи в підземні виробки, стан яких є небезпечним для людей, а також в ті виробки, де роботи призупинені, необхідно ізолювати ґратчастими або суцільними перемичками з виставленням знаку «Вхід заборонено».

3.20 На усіх шахтах (рудниках) біля стволів, у яких здійснюється підйом і спуск людей, і на нижче розташованих приймальних площадках капітальних похилих виробок, обладнаних механічною доставкою людей, необхідно влаштовувати камери очікування, які одночасно є і камерами аварійного повітропостачання. Конструкцію камер та їх обладнання слід визначати проектом.

3.21 Провали і зони можливого обвалення поверхні від впливу гірничих робіт необхідно огороджувати з виставленням попереджуючих знаків для запобігання попадання людей в зону обвалення.

3.22 На підземних роботах необхідно застосовувати нові технології ведення гірничих робіт, обладнання, матеріали, засоби попередження виробничої небезпеки і шкідливих факторів, які відповідають вимогам цих Правил, Закону України “Про підтвердження відповідності”, екологічних і гігієнічних вимог державних стандартів та інших нормативних документів.

3.23 Ремонт основного стаціонарного обладнання необхідно здійснювати згідно з проектом виконання робіт (далі - ПВР) в термін, передбачений графіком технічного обслуговування, а іншого обладнання - згідно з інструкціями щодо безпечного виконання ремонтних робіт, затверджених керівником підприємства.

3.24 Експлуатацію та обслуговування машин, гірничошахтного обладнання, приладів і апаратури, а також їх монтаж, демонтаж і зберігання необхідно виконувати відповідно до експлуатаційних документів заводів-виробників. Змінювати заводську конструкцію машин, обладнання, схем керування і захисту допускається тільки за згодою заводу-виробника.

В експлуатаційно-технічних документах на гірничошахтне обладнання необхідно указувати дані щодо шкідливих виробничих факторів або можливої небезпеки під час його роботи.

3.25 Керівниками, головними спеціалістами гірничих підприємств, а також технічними керівниками гірничих робіт допускається призначати осіб, які мають освіту згідно з вимогами статті 40 Гірничого Закону України та Закону України “Про підтвердження відповідності”.

3.26 Для кожної посадової особи необхідно мати посадову інструкцію з визначенням конкретних обов’язків, прав та відповідальності з питань охорони праці, затверджену керівником підприємства.

3.27 Усім працівникам під час працеулаштування на гірниче підприємство необхідно забезпечити проходження попереднього медичного огляду, а тим, що працевлаштовуються на підземні роботи – попереднього огляду щодо їх професійної придатності відповідно до вимог Положення про медичний огляд працівників певних категорій (далі - НПАОП 0.03-4.02-94), затвердженого наказом МОЗ від 31.03.94 №45 і зареєстрованого в Мін´юсті 21.06.94 за №136/345 та Переліку робіт, де є потреба у професійному доборі (далі - НПАОП 0.03-8.06-94), затвердженого наказом МОЗ від 23.09.94 №263/121 і зареєстрованого в Мін´юсті 25.01.95 за №18/554. До роботи в підземних умовах згідно з вимогами Переліку важких робіт і робіт з шкідливими і небезпечними умовами праці, на яких забороняються застосування праці неповнолітніх (далі - НПАОП 0.03-8.07-94), затвердженого МОЗ від 31.03.94 №46 та зареєстрованого в Мін´юсті 28.07.94 за №176/385 не дозволяється допускати осіб віком до 18 років.

3.28 Для усіх працівників, які працевлаштовуються на шахту (рудник), переведені з роботи однієї професії на іншу, працівників поверхні, які за родом своєї діяльності періодично відвідують підземні виробки, студентів та учнів навчальних закладів перед виробничою практикою, а також посадових осіб, які працевлаштовуються на роботу на шахту (рудник) і переведені з іншої шахти (рудника), необхідно забезпечити попереднє навчання з охорони праці відповідно до Типового положення про навчання з питань охорони праці (далі - НПАОП 0.00-4.12-99), затвердженого наказом Держнаглядохоронпраці від 17.12.99 №27 та зареєстрованого в Мін´юсті 21.04.99 за №248/3541. Осіб, що направляються на підземні роботи, треба навчити користуванню саморятівниками, первинними засобами пожежегасіння, засобами індивідуального та колективного захисту і поводженню під час аварій в шахті (руднику).

Для усіх працівників не менш як двічі на рік необхідно проводити повторний інструктаж з охорони праці відповідно до НПАОП 0.00-4.12-99. Результати первинного та повторного інструктажів слід заносити у спеціальну картку або до “Журналу реєстрації інструктажів з питань охорони праці” (Додаток 3).

3.29 Посадова особа зміни або, за його дорученням, відповідальна особа перед початком роботи, а також протягом зміни зобов´язані оглядати кожне робоче місце. Керівник дільниці або його заступник оглядають кожне робоче місце раз на добу. Зазначені особи зобов´язані не допускати виконання робіт з порушенням правил безпеки, крім робіт згідно з нарядами на усунення цих порушень.

3.30 Кожний працівник до початку роботи зобов´язаний переконатися в безпечному стані вибою, покрівлі та боків виробки, кріплення, гірничошахтного обладнання, справності запобіжних пристроїв і пристосувань, необхідних для роботи. Виявивши недоліки, які він сам не може усунути, працівник, не починаючи роботи, повідомляє про них безпосередніх технічних керівників зміни.

3.31 Кожний працюючий в шахті (руднику) та на поверхні, помітивши небезпеку, що загрожує людям або підприємству, зобов’язаний негайно повідомити про це своєму керівнику (майстру, бригадиру, диспетчеру тощо) та вжити заходів щодо її усунення. Посадові особи під час заміни працюючих зобов´язані попередити працівників наступної зміни про можливу небезпеку в роботі. Під час заміни на місці роботи працівники однієї зміни зобов’язані попередити працівників наступної про можливу небезпеку в роботі.

3.32 У разі виявлення осіб у нетверезому стані та стані наркотичного сп’яніння їх необхідно негайно відстороняти від роботи та випровадити з гірничих робіт і території підприємства.

3.33 На шахтах (рудниках), що небезпечні за газом або пилом, не допускається палити та проносити речі для паління, користуватися відкритим вогнем в підземних виробках і надшахтних будівлях, а також на поверхні шахти (рудника) ближче за 30 м від дифузора вентилятора.

Ці вимоги не поширюються на ведення підривних робіт вогневим способом у порядку, передбаченому Єдиними правилами безпеки при вибухових роботах (далі - НПАОП 0.00-1.17-92), затвердженими Держгіртехнаглядом України, зі змінами: Держнаглядохоронпраці України, затвердженими наказом від 31.03.94 №28, і вимогами розділу 9 цих Правил.

3.34 Про кожний нещасний випадок потерпілий або очевидець нещасного випадку зобов´язаний сповістити посадових осіб шахти (рудника).

Розслідування та облік нещасних випадків, профзахворювань та аварій необхідно проводити відповідно до вимог Положення, що затверджується Кабінетом Міністрів України.

3.35 Під час ліквідації шахт (рудників), небезпечних за газом, необхідно визначати межі зон виділення газу і ступінь їх небезпеки, а також передбачати і виконувати спеціальні заходи, що забезпечують контроль за виділенням газу, захист від проникнення його в наземні будівлі та споруди.

Використання надшахтних будівель і будівництво нових споруд в межах зон зсуву гірничих порід і земної поверхні, небезпечних зон з газопроявленням допускається у виняткових випадках за спеціальним проектом, погодженим з органами Держнаглядохоронпраці.

3.36 У разі сухої консервації шахт (рудників), небезпечних за газом, провітрювання гірничих виробок здійснюється за рахунок примусової загальношахтної (загальнорудникової) депресії з встановленням постійного контролю за вмістом газу у виробках.

3.37 У разі сухої консервації шахт (рудників) відповідальна особа, призначена технічним керівником шахти (рудника), періодично, в передбачені проектом консервації терміни, але не менше двох разів на рік, зобов´язана оглядати усі основні виробки (стволи, квершлаги, головні відкатні виробки, які пройдені в ціликах). Такі виробки в необхідних випадках слід перекріплювати згідно з нарядом-допуском. Огляд та ремонт виробок необхідно здійснювати за умови забезпечення нормального провітрювання і безпечного пересування людей по виробках.

3.38 У разі ліквідації чи консервації шахт (рудників) необхідно передбачати в проектах і вживати заходи щодо запобігання проривів води, газу або розповсюдження підземних пожеж в діючі гірничі виробки суміжних з ними шахт (рудників).