Водовідлив

13.2.1 Головні та дільничні водовідливні установки необхідно обладнувати водозбірниками, що складаються з двох і більше виробок. Ємність водозбірників головного водовідливу треба розраховувати не менше як на 4-годинний максимальний приплив, а дільничних водозбірників та водозбірників дренажних шахт (рудників) - на 2-годинний максимальний приплив.

На соляних шахтах (рудниках) з водоприпливами (розсолопроявленнями) менше за 1,5 м³ за добу допускається використовувати зумпфи стволів як водозбірники.

13.2.2 Насосну камеру головного водовідливу необхідно з’єднувати зі стволом шахти (рудника) хідником, який виводиться в ствол на висоті не нижче за 7 м від рівня підошви насосної камери, з пристволовим двором – хідником, який треба герметично закривати.

На соляних шахтах (рудниках) насосні камери дозволяється неспоруджувати.

13.2.3 Під час проходки стволів із проміжних насосних камер треба мати вихід у ствол шириною не менше за 2,5 м і висотою - 2,2 м. Вхід в камеру слід зачиняти міцним гратчастим огородженням.

13.2.4 Водозбірники необхідно систематично очищувати і не допускати їх замулювання більш як на 30% об’єму.

13.2.5 Головні водовідливні установки шахти (рудника) з припливом води більш як 50 м³ за годину необхідно обладнувати не менше як трьома насосними агрегатами.

Для шахти (рудника) з припливом води більше продуктивності одного насосного агрегату кількість резервних та ремонтних агрегатів треба визначати за таблицею 14.

Таблиця 14

На соляних шахтах (рудниках) допустимо обладнувати водовідливні установки одним насосним агрегатом з резервним двигуном.

13.2.6 Слід передбачати водовідливні установки, продуктивність робочих насосів яких забезпечує відкачування максимального припливу води не більш як за 20 годин. Під час проходки та поглиблення стволів допускається незалежно від припливу води застосовувати один підвісний насос з обов’язковою наявністю резервного насоса поблизу ствола на поверхні.

13.2.7 Головну водовідливну установку треба обладнувати не менш як двома напірними трубопроводами, з яких один - резервний. Якщо кількість робочих напірних трубопроводів більше трьох, необхідно мати два резервних трубопроводи. Для дільничних водовідливних установок, а також головних водовідливних установок соляних шахт (рудників) допускається мати один трубопровід.

13.2.8 Нагнітальні трубопроводи в насосній камері треба закільцьовувати і обладнувати засувками, які дозволяють переключати насосні агрегати на будь-який з трубопроводів.

13.2.9 Усі водовідливні установки щодобово зобов´язані оглядати особи, яких призначає керівник механічної служби шахти (рудника). Головну водовідливну установку не менше одного разу на тиждень зобов´язаний оглядати керівник механічної служби шахти (рудника). Результати огляду слід заносити до “Журналу огляду водовідливних установок” (Додаток 19).

Не рідше одного разу на рік необхідно проводити ревізію та налагодження головної водовідливної установки із складанням акта, який зобов´язаний затверджувати технічний керівник підприємства.

13.2.10 Відповідальність за безпечну експлуатацію водовідливних установок несе технічний керівник підприємства.

На кожній шахті (руднику) регулярно, але не рідше як через 6 місяців, необхідно проводити виміри припливу шахтної (рудникової) води і повний її хімічний аналіз. Один з вимірів слід проводити в період найсильнішого припливу, а інший – в період нормального припливу води із складанням акта, який зобов´язаний затвердити технічний керівник підприємства.

ВИМОГИ ЩОДО СКЛАДАННЯ ПЛАНІВ