Система конституційного права України - це об'єктивно взаємодіюча сукупність конституційно-правових норм, інститутів та принципів, що регулюють суспільні відносини, які становлять предмет конституційного права. Будь-яка система має внутрішню структуру.
Структура конституційного права - це спосіб взаємозв'язку і взаємоузгодження його внутрішніх складових. Структуру конституційного права можна визначити у вузькому і широкому розумінні. Структурними елементами конституційного права у вузькому значенні є конституційно-правові норми, інститути і принципи.
Конституційно-правова норма є первинним елементом системи конституційного права України.
Конституційно-правова норма (від лат. norma - правило, взірець) - це встановлене або санкціоноване державою одиничне, формально визначене, загальнообов'язкове правило поведінки, що регулює або охороняє суспільні відносини.
Джерела конституційного права України.
- Конституція України
- Конституційні закони
- Закони
- Нормативні акти Президента України
|
|
- постанови КабМіну Укр.
- акти Конституційного суду Укр.
Поняття і види Конституції.
Конституція – політичний і правовий акт, що має найвищу юридичну силу, тобто постановляє, її вимогам повинні відповідати всі, без винятку правові акти, що видаються і діють в країні.
Види:
1. за юридичною формою (писані; не писані)
2. за способом прийняття (державні; народні; договірні)
3. за формою правління (монархічні; республіканські)
4. за формою територіального устрою (унітарні; федеративні)
5. відповідно до процедури внесення змін і доповнень до Конституції (гнучкі; жорсткі)
Юридична характеристика Конституції України.
- має найвищу юридичну силу, порівняно з іншими нормативними актами, а також є базою для всього поточного законодавства;
- характеризується стабільністю, яка забезпечується особливим порядком внесення змін до неї;
- міжнародні договори не повинні суперечити Конституції України;
- існує особливий механізм правового захисту норм Конституції, в якому беруть участь органи держ. влади