Петіторний захист

Володіння захищалося засобами преті рських інтердиктів. Такий захист

називався володільницьким, чи інтердиктним. Його особливістю було те, що

вимагалося довести лише факти володіння і порушення володіння. При цьому

посилання на право не допускалось. Отже доводити правову підставу

володіння не вимагалось. Якщо доведення права у певної особи не вимагалося,

захист на ивався посесорним, а якщо вимагалося, то петиторним (наприклад,

захист права власності) Останній був складнішим, тут необхідно було

довести, звідки походить право певної особи. За петиторного захисту

обов'язок доведення був на стороні, яка стверджувала, що в неї є право

(позивач, стверджуючи наявність у нього права на спірну річ, повинен був це

довести).