Припинення шлюбу

Шлюб припинявся смертю одного з подружжя чи розлученням. До смерті

прирівнювалася втрата свободи одним із подружжя (продаж у рабство, полон чи

засудження до вічної каторги).

Одним із основних принципів римського сімейного права було дотримання

абсолютної свободи розлучення в усі часи Римської держави. Проте повна

свобода розлучення породжує певні негативні наслідки. В імператорський

період, особливо з утвердженням християнської релігії, встановлені істотні

обмеження розлучення. Розлучення за взаємною згодою було заборонено. Згодом

були вироблені певні підстави до розлучення: порушення подружньої вірності,

посягання на життя одного з подружжя, нездатність до дітонародження, до

шлюбного життя, вступ до монастиря одного з подружжя При розлученні без

поважної причини накладався штраф.